Разом зі своєю матір’ю, царицею Оленою, він вирушив на Святу Землю.

Поруч з Голгофою в землі знайшли три хрести, цвяхи і дошку з написом. До одного з хрестів доторкнулася хвора людина і зцілилася. Так імператор Костянтин і цариця Олена дізналися, який з хрестів належав Спасителю. Вони вклонилися святині, а потім патріарх Єрусалимський Макарій став показувати його народу. Для цього він піднімав Хрест.

У VII столітті зі спогадом віднайдення Хреста Господнього було поєднано інше свято повернення Древа Хреста Господнього з Перської неволі.

У 614 році Перський цар завоював Єрусалим і пограбував його. Серед інших скарбів він забрав у Персію Хрест. У 628 році імператор Іраклій отримав перемогу над персами, уклав з ними мир і повернув Хрест в Єрусалим.

Як складалася подальша доля святині, історики точно не знають. Хтось каже, що Хрест знаходився в Єрусалимі до 1245 року. Інші, що його розділили на частини і рознесли по всьому світу.