У цей день відійшов у вічність відомий український скульптор МИХАЙЛО ЧЕРЕШНЬОВСЬКИЙ (5 березня 1911, с. Стежниця – 21 липня 1994 р., Нью-Йорк, США).

Він народився на Лемківщині – у селі Стежниця Сяницького повіту (нині це територія Польщі). Захопившись різьбою по дереву ще в дитинстві, завдяки своєму таланту і наполегливості Михайло закінчив художню школу в Коломиї, де вивчав техніку рельєфного та круглого різьблення, та відділ скульптури Краківської школи пластичного мистецтва.

Водночас у студентські роки він долучився до української громади, став членом молодіжного гуртка “Зарево”, а згодом – й ОУН. Безцінним стало для вихідця з села спілкування з Богданом Лепким, Володимиром Кубійовичем, Іваном Зілінським, Юліяном Ґеником-Березовським та іншими світочами українського інтелектуального середовища.

У роки Другої світової війни М.Черешньовський створив у Болехові художню майстерню, вирізьбив по пам’яті портрет свого брата Івана, розстріляного німцями, працював над створенням образу Тараса Шевченка. Та все ж не зміг зосередитися лише на мистецтві, і став вояком УПА. Наприкінці війни його мобілізували до радянської армії, де він потрапив до штрафної роти, 12 разів був на допитах розвідки як потенційний ворог народу… Якимось дивом йому вдалося втекти і знову долучитися до УПА, а згодом – перейти на Захід.

В 1947 році, як і багато українців-членів УПА, Михайло Черешньовський опинився у Німеччині в таборі Деґендорф, а звідти за кілька місяців потрапив до Міттенвальда, де нарешті зміг знову зайнятися мистецтвом. Там же зустрів майбутню дружину Людмилу.

У 1951 році подружжя емігрувало до США, де М.Черешньовський у 1973 р. очолив Об’єднання митців-українців в Америці і керував ним чверть століття.

Мистецтвознавці відзначають потужний вплив Михайла Черешньовського на формування нових модерних основ українського мистецтва. За формулюванням Т.Скрипки, саме він повернув скульптурі стилістичну цілісність, загублену в соцреалізмі. Митець працював у техніці декоративної різьби по дереву, виготовляючи фігури на релігійну тематику та іконостаси для українських церков у США (наприклад, іконостас для церкви у Гантері), а також в портретній скульптурі. Йдеться про портрети українських діячів і митців Тараса Чупринки, Степана Бандери, Дмитра Донцова, Олега Ольжича та інших, а також “жіночу” серію образів. На окрему увагу заслуговує відома серія його “Мадонн”.

Значну увагу митець приділяв темі української звитяги та боротьби за самостійну Україну, що знайшло відображення і в згаданих портретах, і в монументальних творах. Йдеться  про створений ним «Пам’ятник Героям» в оселі Спілки Української Молоді в Елленвіллі (штат Нью-Йорк).

Найвідомішими роботами Михайла Черешньовського є пам’ятники Лесі Українці в Парку Народів у Клівленді, у Гай-Парку в Торонто, Канада та  в  Кергонксоні (штат Нью-Йорк), що вже стали візитівками української діаспори в Канаді та США.

Детальніше про життя та творчість скульптора можна прочитати тут: https://www.t-skrypka.name/Persons/Chereshniovskyj.html

На фото – Михайло Черешньовський біля виготовленого ним пам’ятника Лесі Українці в Клівленді та інші його роботи – погруддя лідерів українського національно-визвольного руху в оселі СУМу в Елленвілі (США), пам’ятник Лесі Українці в Торонто (Канада), вирізьблений ним з дерева іконостас в церкві Івана Хрестителя у Гантері (США).

Про це повідомляє Diaspora.ua