Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com
Вони наші біль і гордість! Вінниччина прощається із загиблими на цьому тижні Героями
Прапори на трунах
Трагічна звістка з фронту прилетіла до Крижопільської громади. «На щиті» повернувся до рідної оселі Олександр Чернявський, 7 травня 1982 року народження, житель с. Крижопіль. Призваний на військову службу Тульчинським РТЦК та СП, старший солдат Чернявський Олександр Євгенович служив гранатометником механізованого батальйону. Його життєва зірка згасла 3 жовтня у Харківській області, місті Ізюм.
А 26 вересня внаслідок вогневого ураження ворожих артилерійських та мінометних систем, у районі н. п. Руське Порічне Курської області загинув Володимир Трач, 14 січня 1968 року народження. Сержант Трач Володимир Володимирович служив гранатометником механізованого батальйону. За рішенням родини прощання Героєм-захисником відбулося в селі Красносілка Крижопільської громади.
І в село Болган Студенянської громади прийшла чергова трагічна новина
В російсько-українській війні загинув Володимир Врасій, 22 квітня 1983 року народження. Сержант Врасій Володимир Олександрович служив інспектором прикордонної служби 2 категорії — навідником-оператором прикордонної служби другої прикордонної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування. 3 жовтня, виконуючи бойове завдання, виявивши стійкість та мужність, під час бойових дій біля населеного пункту Дар’їно Суджанського району Курської області російської федерації Володимир Врасій загинув.
До лав Небесного війська приєднався Роман Паладій
Під час виконання бойових завдань із відсічі та стримування ворога, в районі населеного пункту Казанка Миколаївської області, загинув Роман Паладій, 03 грудня 1998 року народження, житель с.Студена.
Старший матрос Паладій Роман Русланович у серпні 2023 року був призваний під час мобілізації служив старшим такелажником такелажного взводу роти забезпечення. Він мав багато планів на життя після Перемоги, був чуйним, хоробрим та мужнім. Проте 30 вересня його життя було обірване окупантом.
Жмеринка на колінах
3 жовтня Жмеринська міська територіальна громада назавжди попрощалась зі своїм славним сином-патріотом Євгенієм Гайдуком. У жовтні 2022 року чоловік узяв до рук зброю та став на захист рідної землі. З побратимами 56-ї окремої мотопіхотної бригади 2-го батальйону Євгеній Гайдук наближав Перемогу. Військовий був двічі поранений в Гуляйполі та Краматорську, отримав контузії, але після лікування і далі продовжив боротьбу з ворогом в найгарячіших точках.
Жмеринчанин вірно служив за Україну, за незалежність, за спокій сердець та за майбутнє своїх донечок — 3-річної Надійки та 8-місячної Соломійки. Загинув мужній воїн-оборонець 26 вересня в селі Григорівка Бахмутського району на Донеччині. Євгенію назавжди 30...
У Тростянці провели в останню дорогу загиблого захисника Івана Думича
До війни чоловік працював на підприємстві «Тростянецьхліб» пекарем.
На війні служив матрос Іван Думич на посаді такелажника такелажного взводу роти забезпечення військової частини А4908.
Загинув 30 вересня під час виконання бойових (спеціальних) завдань із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії в районі смт Казанка Баштанського району Миколаївської області.
У Козятині жалоба за двома Героями
У Козятинській громаді оголошено День жалоби за військовослужбовцем Олександром Бондарчуком, 29 вересня 1970 року народження. Війна застала Олександра та його сім’ю в Київській області. Саме там, в самому пеклі, з 28 лютого 2022 року Олександр у складі добровольчого формування Ірпінської міської територіальної громади №1 при військовій частині А – 7299 сил територіальної оборони брав участь у бойових діях та забезпечував оборону міста Ірпінь та Бучанського району Київської області. Війна і її наслідки підірвали здоров’я чоловіка. У лютому 2024 року солдат, водій – санітар медичного пункту військової частини А – 7092 десантно – штурмових військ ЗСУ був списаний у зв’язку з хворобою. Почав лікуватися та згодом поїхав на лікування до Норвегії. 7 серпня страшна хвороба навіки вирвала його життя.
У Козятині також жалоба за Дмитром Бондарчуком, 1985 р. н., який загинув у боротьбі за нашу свободу та незалежність. Про дату і час у громаді повідомлять додатково.
У Калинівці прощання з Героєм
4 жовтня в останній земний шлях калинівчани провели відважного захисника України Костянтина Стрельникова, який помер у шпиталі від важкого поранення, яке отримав на Донеччині. На початку липня 2024 року Костянтина Стрельникова мобілізували до війська. Коротким, але героїчним був його військовий шлях. 26 вересня солдат отримав важке поранення на Донеччині. Лікарі боролися за його життя, але їх старання були марними. У Героя залишилися мама, вітчим, дружина та два брати.
У Бершаді «живим коридором», стоячи на колінах, жителі громади провели в останню путь воїна-захисника Сергія Сайганова.
Молодший сержант, стрілець-помічник гранатометника загинув ще 14 серпня 2023 року в районі н. п. Роботине Запорізької області. Понад рік наш земляк вважався зниклим безвісти.
Загинув у перший день повномасштабного вторгнення
4 жовтня також востаннє прощалися з воїном-захисником Максимом Ліщинським, який загинув 24 лютого 2022 року в Херсонській області, боронячи державний суверенітет та територіальну цілісність України. У перший день повномасштабного вторгнення Максим з побратимами зупиняв російських окупантів на Херсонщині. На жаль, 24 лютого 2022 року у важких боях за Україну і її територіальну цілісність наш земляк загинув.
Іллінеччина прощалася із Захисником Сергієм Кучковським
Народився Сергій Кучковський 10 вересня 1988 року на Черкащині. Працював на різних роботах. Мав золоті руки. Пройшов складний шлях війни, проявив мужність і стійкість. Воював на найважчих напрямках фронту, був водієм-електриком у 115 окремій механізованій бригаді, пройшов-проїхав усіх пекельні напрямки Сіверодонецька, Опитного, Лиману, Куп’янська, вийшов з оточення з-під Лисичанська.
На своєму автомобілі він вивозив хлопців з пекла, врятував не одного пораненого товариша. За вміння та спритність отримав позивний від побратимів — Турбіна. У тяжких боях був двічі поранений. Лише декілька місяців тому за станом здоров’я був демобілізований. Повернувся до мирного життя у Вінниці, де проживав разом з дружиною. Активно займався волонтерством. 29 серпня серце Сергія Кучковського зупинилось.
Ще один воїн у Небесному війську
23 вересня при виконанні бойового завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності України в районі м. Вовчанськ Харківської області загинув навідник 3 механізованого відділення — бойової машини механізованої роти, солдат ЗСУ, житель с. Літинка Юрій Маковійчук, 1971 р.н.
Шукали серед живих
Солдат 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Павло Коломієць віддав своє життя за Україну. З 11 грудня 2023 року Павло Коломієць перестав виходити на зв'язок з рідними. Майже 10 місяців мати жила надіями, що син живий, чекала від нього вісточки. Та не судилося... І ось 1 жовтня тіло воїна ідентифікували. Експертиза встановила, що солдат загинув 11 грудня 2023 року, неподалік н. п. Первомайське на Донеччині під час виконання бойового завдання.
Липовецька громада провела в останню путь свого Героя
Ярослава Плахотнюка у липні 2023 мобілізували до ЗСУ. Впевнено та самовіддано боронив Україну від військових окупантів півтора року.
Гідно служив гранатометником 1 відділення 2 стрілецької роти однієї з військових частин. Вірний військовій присязі, солдат Ярослав Плахотнюк загинув 30 вересня поблизу н.п. Стариця Чугуївського району Харківської області, внаслідок мінометного обстрілу.
Вінницька громада прощається з двома полеглими захисниками
Сержант Олексій Скоков служив командиром відділення охорони у 131 ОРБ ім. полковника Євгена Коновальця. Його шляхи пролягали через Миколаївську, Херсонську та Донецьку області. Був нагороджений відзнакою «Хрест розвідника», медаллю «Незламним героям російсько-української війни». Загинув Олексій 26 вересня під час виконання бойового завдання у Краматорському районі.
Андрій Заступ виконував обов’язки стрільця зенітно-ракетного відділення 101-ї ОБ охорони Генерального штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова. У перші 1,5 місяця великої війни брав участь в обороні Києва, за що отримав медаль. Далі продовжив захищати небо над столицею, а згодом вступив у бій із ворогом на Донеччині. Життя воїна обірвалося 27 вересня під час виконання завдання в Бахмутському районі.
Відлетів соколом у вись
24-річного молодшого сержанта Національної гвардії України Романа Сокола похоронили у рідному селі Перепільчинці. Без найдорожчої людини залишились батьки та молода дружина. З 2020 року воїн зі зброєю у руках боровся за волю рідної України, тримав оборону у різних точках фронту. Був сильною особистістю, досвідченим і відважним бійцем, надійним побратимом, турботливим чоловіком, єдиною надією та опорою для своїх батьків.
Це велика втрата для усієї Шаргородської громади, для усієї України!
Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...
Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК