Бо по документах вони наче невидимки – з одного місця їх віддали – в інше не прийняли.  Крім того, заявляють про катування, порушення інших законів, але чи це так, чи відповідає це дійсності і куди повезли їхніх чоловіків, синів, рідних, захисників, які три  роки захищають Україну – їм досі ніхто не дав вичерпної відповіді.

Сьогодні в них відбувалась зустріч із представниками 120 бригади і представниками командування «Південь». Наші журналісти побували там. Відео та фото нижче.

Але доведені до відчаю дружини, які після трьох днів ігнорування їхніх звернень,  вже мало в що і кому вірять, налаштовані не на те, щоб їх заспокоювали словами – «ситуація зʼясовується», а показали конкретно їхніх чоловіків.

Бо, як заявили дружини, у декого «вже  поламані щелепи, побите обличчя…»

– Скажіть, за що і чому таке ставлення до воїнів, які з перших днів захищають Україну? Які пішли добровольцями на фронт, які героїчно боронять всіх нас вже третій рік, не маючи демобілізації?

Нас всюди ігнорують і вже третій день ми не можемо отримати відповіді на запитання:

– Чому наших рідних, воїнів 120 бригади, 210 батальйону, які захищали Гірник, що перед Покровськом, стояли там до останнього, тримали на нулю запеклі бої і по яких щоденно і цілодобово працювали ворожі танки та артилерія, які втатили там бойових побратимів, поранені, покалічені, морально виснажені,  можна сказати виповзли звідти, після захоплення населеного пункту окупантами, не відправлені на відновлення та реабілітацію? Як це має бути по закону, а в чому були, без пояснень, попереджень, їх погрузили в автобуси і відвезли в невідомому напрямку. На полігон на Харківщину де до них нікого не підпускають і катують? За що? Чому? – запитували сьогодні дружини представників командування групи «Південь»  та представника 120 бригади.

Чому вони, підписавши контракт із 120 бригадою, кудись вночі, силою, переміщаються і віддаються в інше підпорядковання?

За якими законами?  – ставили запитання жінки.

Отримували відповідь,  як і журналісти «33-го» – «ситуація зʼясовується».

Тому хочеться запитати одне – якщо в час космічних технологій три дні буде «зʼясовуватись ситуація», а рідних, які  на наших очах ридали від нервових зривів і сиділи на заспокійливих, так «динамити», то у нас буде не майже 100000 дизертирів, як їх називають, а в рази більше.

Як пояснили представники командування «Південь», з дружинами, матерями та родичами які протестують, має сьогодні зустрітись заступник командувача ОП.

Ось які вимоги вони озвучили:

– Повернути їхніх чоловіків в підпорядкування, в якому вони знаходились раніше. Вивести їх на ротацію і після відновлення, медичного обстеження,  в тому ж складі як і були, а саме 120 бригади, ставити відповідні завдання.

Зараз просять відправити в підрозділ, де перебувають їхні родичі, делегацію із їхніх представників та від командування, щоб вони переконались, що всі зараз там живі та не піддані тортурам.

Інакше, як повідомили дружини та матері, будуть діяти всіма доступними методами  – оголошувати голодування, перекривати дорогу, протестувати на східцях найвищих установ.

– Ми доведені до відчаю. Ми не дружини чи родичі ухилянтів, ми дружини учасників бойових дій, наші рідні тримали бій під Бахмутом, на Запорізькому напрямку, під Покровськом. Тому наші хлопці заслуговують на увагу, повагу і шану. А не ось таке ставлення як до злочинців.

– Хто з ваших чоловіків відмовляється далі воювати і захищати Україну? – запитав заступник командира 210 батальйону з позивним «Вовк», який зараз лікується  після поранення в госпіталі і тому проявив ініціативу прийти на зустріч із родичами своїх побратимів.

І у відповідь не піднялась жодна рука.

То такі люди заслуговують, щоб до них поставились з розумінням? Чи ні?

Відповідь очевидна.

Як повідомили представники командування  – на полігоні, куди повезли через чиєсь розпорядження (чиє досі ніхто чи не зʼясував, чи не хоче повідомляти) знаходиться більше 140 бійців. Приблизно 80 покинули самовільно місце дислокації ще до цього.

Представники командування попередили, що в разі неявки в триденний термін, проти цих воїнів буде порушено справи про дезертирство.

На що їхні родичі в залі відповіли, що вони не дезертири, а рятували своє життя і не стали виконувати антизаконні  накази.

Як тільки підрозділ повернуть до місця попередньої дислокації, вони повернуться на службу.

– Це війна і ми розуміємо, що курорту ніхто і нікому не обіцяє, але коли тут спокійно роз’їжджають на дорогих авто, купують інвалідності навіть прокурори, то ось їх і відправте на той полігон, – радять протестуючі рідні.

Ми і далі відслідковуємо події, повʼязані із цією ситуацією.

Тетяна Редько

Від редакції: враховуючи вимоги представників командування і бригади, щоб не фотографувати та не здійснювати відео їхніх облич, зйомки велись з пристосуванням до ситуації.