Керівникам — розуміти, що у військових є права. А у них — зобов’язання перед ними. Нам стало відомо, що дружини, батьки, матері, діти, об’єднавшись, вже добились перших результатів.

Нагадуємо, що повідомляли рідні:

«210 батальйон вно­чі силою, після від­ступу з позицій у Гірнику, які боронив більше мі­сяця, був повантажений у автобуси і вивезений у підпорядкування штурмового підрозділу, без усяких законних під­став, на полігон. Це спричинило самовільне залишення батальйону більше 60 воїнів, які не захотіли підкорятись незаконним наказам. Проти інших воїнів було застосоване фізичне насильство».

Здавалося б, питання не­складне, розібратися: виконати вимоги протестуючих — вивести батальйон у підпорядкування 120 бригади ТрО, звідки його «передали у тимчасове підпорядкування» іншому підрозділу. Провести відновлення після бою, військову підготовку, якщо вона неналежна, провести ВЛК пораненим, підлікувати і ставити нові завдання.

Важлива деталь: рідні повідомляють, що їхні чоловіки та сини, батьки готові повернутись у підрозділ, служити далі, але разом, як було до цього.

Але вже другий тиждень ті, хто мав би вже давно вирішити це питання, позичають очі у Сірка…

На Вінниччині, в Україні все більше людей та свідомих керівників проймається цією резонансною ситуацією. Розуміють, що просто так дружини воїнів не повстають. Підключилась міська рада м. Вінниці, надіслала офіційне звернення і вимагає пояснень.

Днями в.о. начальника Він­ницької ОВА Наталя Заболотна, заступник голови Вінницької ОВА Олександр Піщик, інші керівники структурних профільних під­розділів області та ОК «Пів­день» зустрілись із протестуючими дружинами воїнів 120 батальйону, комісією, яка розслідує цей інцидент.

Чекали комбрига 120 бригади ТрО чи заступника, якого просили прибути на цю зустріч. Бо, по-перше, саме в батальйоні цієї бригади стались ці резонансні події. По-друге, вона формувалась саме із добровольців Він­ниччини, його забезпеченням займалась і продовжує займатись область, по-третє — всі хотіли почути відповідь, як підпорядкований 120 бригаді Тероборони батальйон опинився в іншому підрозділі та ще й насильно туди виведений і досі там знаходиться? Але керівництво зустріч проігнорувало.

Як відомо, 11 лютого 2024 року в 120 бригаді ТрО змінився керівник.

Юрія Парадюка, до якого було чимало запитань журналістів та військових, громадськості, замінив полковник Володимир Катинський. У 2016 році чоловік з таким самим ім’ям та прізвищем очолював Тернопі­льський обласний вій­ськовий комісаріат. Того ж ро­ку посадовця пі­дозрювало у хабарництві СБУ. Військовий нібито вимагав 280 000 хабаря за посаду з підлеглого. Тогочасним начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Зброй­них сил України генералом армії України Віктором Муженком було призначене службове розслідування. Суди тривали кілька років, але про оголошення вироку не повідомляли.

У серпні 2024 р. 172 батальйон 120-ї та підрозділи 125-ї бригад ТрО звинувачували у неналежній підготовці та прориві ворогом позицій на Харківщині.

Представники комісії і тут натякають, що підрозділ був недостатньо підготовлений.

Але ж якщо не підготовлений, то це провина не воїнів, а командирів. Чи не так?

Пізніше стало відомо, що Володимир Катинський, комбриг, до якого входить 210 батальйон, зараз перебуває на сесії в академії. Його обов’язки виконує заступник. Але і він не прибув на зустріч у ОВА. До складу комісії, яка розслідує цю «НП», включили лише одного із представників бригади, що курує напрямок по зв’язках із цивільними.

Н. Заболотна пообіцяла направити листа командуванню із усіма почутими на зу­стрічі запитаннями та створити комісію для розслідування – куди пішло оснащення, яке передавали область та громади в цей підрозділ. Бо дружини жалілись, що їхніх чоловіків на передову послали з автоматами і трьома рожками, без належної під­тримки інших під­розділів. Кажуть, воїни вимушені були заправляти авто на власні кошти, щоб доїхати на позиції. І саме це, на їхню думку, стало причиною відступу із Гірника. А ще те, що підрозділ, серед яких був і 210 батальйон, відданий у тимчасове підпорядкування іншій бригаді. Тому рідна не дала достатньо озброєння і недоукомплектувала. Та, якій передали, не встигла пройти спіль­не бойове злагодження. Та і так званий фактор про чужі батальйони, які просять вогневої під­тримки, а її дають недостатньо чи взагалі не дають, уже у всіх на вустах.

Як з’ясували наші кореспонденти, до воїнів 210 батальйону нарешті допустили, як і обіцяли дружинам під час зустрічі представники комісії, за розпорядженням командувача так звану групу контролю бойового стресу із 120 бригади. Її представники перебувають на місці теперішньої дислокації підрозділу і вивчають морально-психологічну ситуацію. Опитують кожного воїна. Крім того, на командування надійшли офіційні запити. Тому, згідно з чинним законодавством, готуються відповіді, які відішлють заявникам.

Сьогодні підрозділ переміщений з місця тренувань, частина воїнів повернулась із самовільного залишення служби, частина направлена на ВЛК, яке проходять. Тобто по кожному воїну приймаються індивідуальні рішення, — повідомили нам наші джерела у ЗСУ.

Але надійшов і тривожний сигнал про те, що хтось злив інформацію про ініціаторів протесту дружин, і їхніх чоловіків покарали – немовби погрожували розправою і розбили телефони. Чи так це? Просимо комісію зафіксувати це і перевірити.

Під час розслідування випливла велика проблема про ось ці позичені тимчасово батальйони, коли з бригад виривають підрозділи і під час оборони чи наступу кидають «на нуль», у тимчасове підпорядкування інших бригад.

Нагадаємо, почесний бойовий прапор 120 бригада Сил територіальної оборони Вінниччини отримала 14 жовтня 2022 року. Стяг вручив Президент України Володимир Зеленський. Зрозуміло, що бригада, яка так мало існує, може мати чимало проблем, її дії треба і вдосконалювати. Але і виправляти помилки треба негайно, а не доводити до ось таких протестів.

Ми і далі слідкуємо за ситуацією.

Тетяна Квасюк
Фото Сергія Хіміча