30 жовтня о 13 годині всі родичі виходять на мітинг «Стоп свавіллю, армія не рабство. Ми вимагаємо правди». Всіх, хто підтримує рідних 120-ї бригади ТрО, запрошують приєднатись

Події разючі, болючі і навіть шокуючі. Але перемагають лише правдою і справедливістю.

Ці жінки написали звернення майже до усіх представників виконавчої та законодавчої влади України, до міністра оборони та Президента. І просять їх вникнути в ситуацію і розібратись. Бо стосовно їхніх рідних відбулось порушення прав і законів:

— Ми, родини військовослужбовців Вінницької 120-ї бригади ТрО 210-го окремого батальйону, звертаємося до вас по допомогу.

Склад батальйону — це чоловіки та жінки, які в перший день повномасштабного вторгнення не проявили байдужість, не залишили державу в біді, а, не вагаючись, стали на захист. Більшість особового складу 210 батальйону — це УБД з 2014 року, які за станом здоров’я та рядом причин, згідно з Законом, мали право не вступати до лав армії. Але відданість громадянському обов’язку, тривога за безпеку своїх рідних та всієї України, патріотизм — покликали на захист рідної землі та українців від страшної навали ворога.

210 батальйон у підпорядкуванні 120 бригади ТрО несе віддану службу вже третій рік. Бійці пройшли пекельні бої Бахмута, Запорізької обл., Донеччини. 22 вересня 2024 року 210 окремий батальйон після відновлення отримав чергове бойове розпорядження та вийшов на бойові позиції у селищі Гірник Донецької обл., де на той час по всій лінії фронту точились страшні бої з ворогом.

Із 23 вересня 2024 по 22 жовтня 2024 року вони без жодної ротації тримали оборону. На цій же ділянці боїв також тримала оборону 110 бригада, яка мала забезпечити 210 батальйон вогневою підтримкою, підтримкою мінометів та артилерії. З якихось невідомих причин бійці 210 батальйону залишились сам на сам з ворогом, і це в час новітніх технологій, де людина в бойових діях безсила проти танків, КАБів, «Градів» і дронів.

Командиром батальйону було прийнято рішення 22 жовтня 2024 року вивести наших хлопців з «нуля» через великі втрати особового складу. Виснажених, поранених, знесилених боями, їх мали відправити на відновлення. Натомість серед ночі на місце відпочинку 210 батальйону, в ніч на 23 жовтня 2024 року, навідались люди в масках та військовій формі й через моральний тиск, побиття, застосовуючи вогнепальну зброю (розпочалася стрілянина), силоміць погрузили наших чоловіків в автобуси і вивезли в невідомому напрямку.

Організувавшись та колективно звернувшись до всіх інстанцій, ми отримали купу агресії, погроз, насмішок, але не отримали змістовної відповіді, з якою метою 425 ОШБ спільно з 110 бригадою силоміць вивезли військових, наших рідних, і куди?

Тому ми просимо допомогти нам розібратись і знайти наших рідних. Повернути їх у склад 120 бригади в повному складі 210 батальйону для відновлення, проходження ВЛК та подальшого несення служби на вірність українському народу та захисту суверенітету нашої держави. Наші чоловіки і надалі готові віддано захищати Україну від нещадного ворога. Але тільки в складі 120 бригади.

З повагою — родини
військовослужбовців
210 батальйону
120 бригади ТрО

Рідні воїнів наголошують, що це не якась замовна акція, як попереджало ГУР, а реальна проблема. Тому дружини і матері, доньки воїнів щоденно виходять на акції і обіцяють не зупинятись. Діляться, що не відступлять, бо мають законне право в демократичній країні, навіть у стані страшної війни, захищати своїх рідних, воїнів 210 батальйону 120 бригади. А це 300-500 чоловіків та жінок.

Ось що заявив про під­розділ заступник командира 210 батальйону з позивним Вовк:

«Я пішов добровольцем сюди на службу у 61 рік. Зараз мені 64. Я з цими воїнами весь час. Це мужні і вмотивовані воїни, багато з яких у перші дні війни пішли добровольцями захищати свою країну і вистояли черги, щоб записатись у бригаду ТрО. Вони за свої кошти купували собі обмундирування і до сьогодні ось ці рідні допомагають з оснащенням. Уже третій рік відбувають службу на фронті. Пройшли важкі бої під Бахмутом, в Запорізькій області і ось днями вийшли із Гірника, з напівоточення. Поранені, виснажені. Бо по них цілодобово працювали танки, артилерія, це ж не просто винести. Тому їх треба зрозуміти, об’єднати, зібрати на полігоні бригади, якій підпорядковані, надати медичну допомогу, відновити і далі ставити бойові завдання».

– Як таке можливо? Щоб взяли ось так одні військові і, виходить, викрали інших? Морально розтоптавши, знецінивши їхні заслуги, чи, навпаки, це не відповідає дійсності? Чи бачили вони особисто тих воїнів, чи розмовляли з ними? – у суботу на зустрічі із представники 120 бригади ТрО та оперативного командування «Південь» ми разом із рідними воїнами поставили їм такі запитання.

Вже там ми дізнались, що підрозділ дійсно забрали на по­лігон в іншу область. Чому під тиском, чи було застосування сили, поламані щелепи, розбите обличчя і т.п., як повідомляли рідні і матір одного із воїнів? На що ті відповіли, що вочевидь воїнів не бачили, бо їх туди… не допустили. Бо тепер вони в підпорядкуванні іншого Оперативного командування. Хто і як їх туди віддав — «з’ясовується».

Хочемо наголосити для усіх: для нас найголовнішим пріоритетом є збереження життя і здоров’я кожного воїна, підтримка його морального стану і мотивації, і саме це є пріоритетним у діяльності Сил оборони. А з рідними воїнів ми будемо щоденно працювати. Як тільки з’ясуємо всі обставини ситуації, що склалась, повідомимо, — пояснили на зустрічі представники ОК «Південь».

Від них журналісти «33-го» дізнались, що сьогодні приблизно 146 воїнів знаходяться на полігоні в підпорядкуванні штурмовиків «Скали».

Ще повідомили, що під час такої передислокації самовільно покинули частину більше 80 воїнів 210 батальйону 120 бригади.

Але дружини воїнів одразу обурились і наголосили, що ці воїни вимушено покинули місце дислокації, бо не захотіли виконувати антизаконних та позастатутних вимог:

«Як могли воїни із підрозділу Тероборони потрапити в інший, та ще й штурмовий підрозділ ЗСУ, без своєї письмової згоди, ось так, під тиском і побиттям?» — запитали представника 120 бригади рідні і почули: «Ситуація з’ясовується». Це почули і ми на всі поставлені запитання.

Журналісти «33-го» чимало часу провели з рідними воїнів під час цих подій. Почули і про те, як родичі розповідали про героїзм і патріотизм чоловіків і синів, воїнів. В одних брат знаходився на заробітках за кордоном, але повернувся і пішов добровільно на фронт, в інших — батько трьох дітей не захотів покидати своїх побратимів і досі там.

«У мене чоловік вже 10 років на війні. Ще з 2014-го. У нього у серці немає клапана. Коли крайній раз приїздив, просили пройти обстеження і залишитись. Але він був категоричним — там мої хлопці. Я їх не кину. І Україна — понад усе… А сьогодні, після такої наруги і над ним, мені хочеться сказати: нам просто наплювали в душу. Чоловіка розтоптали», — розповідає дружина Ольга.

«У мого чоловіка 5 місяців тому загинув на фронті брат. Він має право взагалі на негайне звільнення. Ось і всі довідки є… Але його так само, виходить, викрали?»

На жаль, у перші дні протесту, замість того, щоб виправити помилки і «загасити» його, представники влади, командування, прокуратура «офігенно круто» демонструють повні провали всяких програм — роботи з сім’ями військових, захист, допомогу з озброєнням… Тому хочеться наголосити:

— Люди, до вас в ці дні приходили дружини і матері героїв, яким кожен із вас, від найменшого до найбільшого керівника, має завдячувати тут, в тилу, своїм кріслом! А ви їх не саджали у залах і не вислуховували з повагою, розумінням, а «футболили»!

Зате в ці дні у Вінницькій обл­раді приймалась «Цільова програма з підтримки учасників бойових дій та членів їхніх сімей»! «Космонавти»?

І навіть якщо воїни не підготовлені, як пишуть у пабліках деякі особи, то винні ті, хто їх не підготував та не згуртував, не надав необхідної зброї.

А після боїв і навіть відступу «поламані через коліно» воїни можуть стати лише гарматним м’ясом. Але не переможцями! І тут доля воїнів, ваших, командире 120 бригади Володимире Катинський, під загрозою. Навіть через помсту чи щоб затаїти чиїсь «грі­хи», бо якщо так довго шукають крайніх, то однозначно, що вони є. І якщо так довго не допускають у підрозділ, куди силою завезли воїнів, навіть представників командування «Південь», то є що приховувати.

Люди радять на такі полігони відправити всіх прокурорів із «купленою інвалідністю», й інших керівників, які теж інвалідності купили. Думаю, таке побажання підтримає кожен.

Нам усім важко, дуже важко, нестерпно важко! Але питання законності і справедливості ніхто не відміняв.

Тому об’єднайте цих воїнів, навчіть їх, нехай вони, їхні рідні відчують справедливість і законність, всі заспокояться, і тоді ведіть у бій за Україну. Хіба так не краще?

Тетяна Редько

Від редакції. Коли верстався номер газети, комітет протестуючих жінок оприлюднив таке звернення: ОШБ «Скала» почала знімати і викладати у мережі численні «виправдовувальні» відосики про те, як класно знаходитись 210-му після місяця боїв за Гірник на їх полігоні і тренуватись з 4-ї ранку до пізньої ночі.

Цікаво, у вас багато таких «виправдовувальних» відео з іншими батальйонами, чи 210-ті перші, де виник витік інформації про беззаконня, безчинства по відношенню до добровольців, більшість з яких в перші дні війни стали до зброї і оборони України? Це наштовхує на багато думок, чиї насправді вказівки виконуються, оскільки на сьогодні Українська армія на вагу золота має цінувати кожного солдата, особливо тих, хто уже майже 3 роки, а дехто і більше боронять незалежність України.

Про відосики, то це взагалі окрема тема, назнімали контент з тих, хто в Гірнику навіть і не був (свіжомобілізовані, які в підсумку не здіснили ротацій для тих, хто з початку був у Гірнику).

Покажіть військових 1-ї, 2-ї та роти вогневої підтримки, яких пакували вночі із побиттям і стріляниною, покажіть медиків 210-ки, яких побили, покажіть жінку із 2-ї стрілецької роти 210-го, яку вночі побив чоловік із командування, який пересувався там на Mitsubishi L200.

У нас є інформація, що військових 210-го примусом змушують підписувати контракти про переведення у 425-ту. Де якось, чомусь майже усі (як правило, солдати, сержанти) стають безвісти зниклими, причому не під час виконання бойових завдань, а десь з «полігона» зникають.

Відкритої розмови із воїнами 210-ки, нашими рідними, що знаходяться на тому «полігоні», у нас так і не виходить,. Чому? Хто цьому запобігає? І це таке «відновлення», фізичне та моральне?

Станом на 28.10.2024 відсутні будь-які офіційні розпорядження для 210 об ТрО 120 бригади ТрО про переміщення особового складу з місця попереднього перебування в зоні виконання бо­йових завдань до місця поточного перебування 210 об, окрім численних звукових повідомлень через меседжери від командування 110 ОМБр, 425 ОШБ, 210 ОБ, що, в свою чергу, заборонено низкою нормативних і розпорядчих документів у сфері захисту інформації та кібербезпеки.

Надання неправдивої інформації про дезертирство військовослужбовців 210 ОБ, а саме, посадовою особою з морально-психологічного забезпечення 210 ОБ (у зверненні вказано прізвище та контактні дані), що може бути розцінене як порушення службової дисципліни і наклеп. В підсумку тим, хто викрав військових 210 ОБ, це дало змогу додаткових важелів тиску на воїнів 210 ОБ. А взагалі Батюшка молодець, він на всіх фронтах встигає: і туди, і туди інформацію поставляє про особовий склад і стан справ 210 ОБ.

Наявна інформація, що біль­шість складу підрозділу, який викрадав наших рідних — люди, які відбували покарання за вчинення різного роду злочинів і відповідно засуджені. Деякі такі люди добре знають, як вжити заходів, щоб ніхто з військовослужбовців «приданих» підроз­ділів не здійснили будь-яких лівих рухів із полігону, позиції, як вговорити швидко підписати будь-що і будь-кого, і найголовніше — не будуть цуратись заподіяти будь-що живій людині.

Тому ми, громада рідних, близьких, друзів військовослужбовців 210 батальйону 120 бригади ТрО, небайдужих українців, вимагаємо в терміновому порядку повернути в повне підпорядкування 120 окремій бригаді Територіальної оборони — 210 окремий батальйон Територіальної оборони із виведенням 100% особового складу згідно зі списками особового складу станом на 22.10.2024 року. Будь-які контракти, підписані після 22.10.2024 року про переведення зі складу 210 ОБ до складу 425 ОШБ, вважати недійсними та такими, що були підписані у стані високого хвилювання, морального та психологічного виснаження після ведення бойових дій на найбільш складному напрямку фронту. Проведенням відновлення боєздатності батальйону відповідно до вимог чинного законодавства у підпорядкуванні виключно 120 ОБр ТрО. Зникнення безвісти будь-кого зі списку 210 ОБ ТрО буде розцінюватись як вбивство військовослужбовців з боку посадових осіб 425 ОШБ із подальшим повним розслідуванням за допомогою усіх можливих способів, методів, дій навіть через 50 років!

Дружини, матері, рідні, небайдужі українці

Підписи