Коли країна стікає кров’ю війни та зазнає страшних руйнувань і народ на свої пожертви продовжує утримувати армію?

Ну це ж абсурд на абсурді і абсурдом поганяє.

Невже ви думаєте, що після такого шоку хтось буде вірити цій владі, яка запровадила і продовжує підтримувати таку шокуючу різницю у забезпеченні пенсіонерів, яких в Україні більше аніж працюючих українців? Тепер – це 10 мільйонів 34 тисячі. Працюючих – менше 10 млн. А якщо не буде довіри між владою і народом, то як продовжувати мобілізовувати країну, особливо в час війни? Тому зміни потрібні. І негайні.

Як відомо, днями Мінсоцполітики повідомило, що в Україні є людина з пенсією у 390,1 тисячі гривень. І вона продовжує отримувати її навіть у час війни. Крім того, близько 5 тисяч українців отримують пенсійні виплати понад 59000 гривень щомісячно. Станом на 1 листопада в Україні налічується 24,6 тис. пенсіонерів, які отримують понад 23 610 грн. пенсії.

Може, ви думаєте, що ці люди заробили своїм вкладом у економіку, створивши власний бізнес, сплативши мільярдні податки, як кажуть, собі заробили і людям дали? Ні.

“Йдеться про суддів, прокурорів, військових, чорнобильців та інші “спеціальні” пенсії. Щомісяця на їхні виплати витрачають 9,9 млрд грн”, – повідомили у Мінсоцполітики.

Ми ж розуміємо, що це головні керівники колишнього війська, прокуратур, суддів, генерали чи прирівняні до них посади із спеціальними званнями, що називається “стара гвардія”.

Але вже очевидно, що саме ця спецноменклатура, яка зараз так щедро захищена космічними пенсіями, порівняно із простим народом, за ці 33 роки незалежності зробила все, щоб ця віроломна війна почалась. Чи не зробила нічого, щоб вона не почалась.

Давайте проаналізуємо, що ж такого надприродного здійснили вони? Вій­ськові генерали із такими пенсіями – це ті, що допустили страшне розкрадання нашого вій­ська. Може, ви бачили з тих, у кого тепер пенсія за 50000, що вони протестували, коли ЗСУ просто гробили?

2014 рік показав, що наше військо – розкрадене і деморалізоване. Напічкане зрадниками.

Хто дбав за його ефективність дати відсіч ворогу, хто кував кадри і вичищав від ворожих "кротів"? Був час, коли літаки з-під носа викрадали. То яке моральне право мають такі військові "генералісімуси" отримувати такі високі пенсії?

Чим вони кращі за сумлінних працівників, які все життя працювали совісно і віддано на державу, колгоспників, які не знали вихідних?

Ну а судді? Ви вірите у те, що слуги української Феміди заслужили довічне утримання від 120000 і до 250000 і більше в місяць? За що? Те, що багато хто вважає суди місцем, схожим на базари, де все купується і продається?

Суддівська система, яку міжнародні експерти оцінюють як одну із найкорумпованіших у світі, за допомогою якої створили олігархічну систему із 5 відсотками недоторканих в цій державі, сприяли своїми "потрібними" рішеннями створенню одного із найбільших у світі корупційних спрутів, заслуговують у такій бідній країні, та ще і під час війни, отримувати такі великі кошти на пенсії?

Як можуть люди із системи, з довірою менше 5 відсотків, отримувати більшу пенсію, аніж зарплата найвизначнішого Героя цієї війни?

Не більша підтримка і довіра в Україні і до прокурорів. Особливо, коли лише в Хмельницькій області їх виявилось серед керівництва 66 із липовою інвалідністю, молодих, здорових… на чолі із головним, також інвалідом. І його дружиною – інвалідкою?

Хто як не вони мали зробити все, щоб злодії і корупціонери в цій державі отримали суворе покарання і по руках ті, хто лише думав розкрадати народні блага? Але багато в нас таких героїчних прокурорів? То за що їм таке утримання?

Тут є ще одна категорія – чорнобильці. Честь і шана тим, хто дійсно рятував країну від катастрофи, в чотириста разів вищої за бомби Хіросіми і Нагасакі. Але хіба люди не знають, скільки у нас таких самих "липових" чорнобильців, як інвалідів – прокурорів?

І, схоже, саме їм дістається найбільше пільг із загалу героїчних учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи. Доходимо до мі­ністрів та президентів. Що зробили вони епохального?

Як на мене, або очолили ці корупційні схеми і перерозподілили їх у своїх інтересах, або налагодили системи відкатів, за якими їм мали нести всі і з усього.

Хіба народ не згадує наших керманичів у кравчучках і кучмовозах? Не висміює цих гетьманів у анекдотах? Хіба це повага? І чи не їхні діти, родичі, виросли як на дріжджах у списках найбагатших людей України?

Я знаю надто багато чого, як журналіст, що все життя працює у цій професії. І тому, щоб не перераховувати кричущі факти розкрадання і байдужості до долі України цих високопосадовців, можу сказати одне: вони заслуговують мінімуму, а не максимуму за свої "труди" саме на країну.

То чому в час війни воїну “на нулі”, в найгарячіших точках, що навіть не щоденно, а щогодинно ризикує своїм життям, держава платить 100000, а суддям – пенсіонерам чи ось цьому загадковому "найпочеснішому" 390000 навіть не зарплати, а пенсії? Ми знаємо, про кого йде мова, але українські закони не дозволяють оприлюднювати цю інформацію, на жаль.

До війни в Україні, як відомо, всі гілки влади належали і обслуговували олігархічні клани родин із десятком прізвищ. Серед них майже усі президенти країни. Вся верхівка судової та правоохоронної системи була підібрана так, щоб вона ось цим олігархам дозволяла безкарно розкрадати країну і накопичувати свої статки, уникаючи справедливого оподаткування, виводячи кошти у офшори.

І щоб задобрити контролюючі органи, ці самі клани наказували своїм ручним депутатам, а таких досі у ВР переважна більшість, приймати ось такі несправедливі закони із високими зарплатами для працівників правоохоронних структур та суддів, ще й задобрювали їх перспективою прекрасних пенсій.

За рахунок народних коштів олігархи, які безбожно грабували цю країну, ось такими подачками тримали і тримають у покорі контролюючі органи.

Адже їм не потрібна і досі ефективна робота ні прокуратури, ні поліції, ні судів. І, як бачимо, саме за її неефективність вони готові і далі платити ручним вершителям права, а вірніше – безправ’я.

Ну не може той, хто грабував цю країну чи дозволяв це робити протягом десятиріч, отримувати, сидячи на пенсії, більше, аніж воїни в окопі! Тому пот­рібно негайно, особливо в час війни, визначити граничний максимум, виходячи з тих мірок соціальної справедливості. А решту – на ЗСУ. Навіть якщо переполовинити тих 9,9 мільярда спеціальних пенсій, які отримують наші спецпенсіонери, то на ЗСУ щомісяця піде майже 5 мільярдів гривень! Хіба це не вагома підмога?

Тетяна Редько