– Вона в нас активна, завжди «тримала руку на пульсі сім’ї». Все знала про нас з чоловіком, про онуку, де буваємо, чим займаємось, що їмо! А тут раптом пропала, не дзвонить, не приїжджає. Відмахується від мене, мовляв, справ багато, — розповідала подруга про свою маму. — А які справи у пенсіонерки? Правда, пенсія у неї величенька, може, в якусь фінансову аферу вплуталась? Вирішили її проконтролювати.
Коли ми приїхали до мамусі-бабусі — вона живе сама у приміському селі — вона якраз поралась у дворі, а в садку на стрем’янці сидів якийсь чоловік, обрізав гілки. Молодий, здоровий, розмовляв з мамою басом: «Вікуся, Вікуся…» Мама зустріла нас недоброзичливо, чому, мовляв, приїхали без дзвінка. Відрекомендувала цього чоловіка другом. Ми відразу насторожились — що за молодий друг, що йому від мами треба? Він працює чи ні? Може, хоче в неї будинок відтягати, який ще мій покійний батько збудував?
З часом дізнались: Льоня працює водієм на «швидкій», так з мамою і познайомився під час виклику. Клявся-божився, що любить свою Вікусю, нікому не дасть її образити. Начебто все складно у нього виходило, але тривога нас не полишала. А мама… Вона взагалі втратила критичне мислення і, щаслива, пурхала, як пташка.
За «закоханого друга» взялась наша донька-першокурсниця. Спочатку вона пішла на станцію «швидкої», спитала там дядю Льоню. Виявилось, що місяців два тому він розповів колегам, що знайшов багату співмешканку, і звільнився. Оксана прослідкувала за бабусиним кавалером. Він щодня їхав маршруткою начебто на роботу, а сам вештався Вінницею, снідав-обідав у кафешках, заходив у кінозали, у ігрові казино. І ввечері «втомлений» повертався до борщів-голубців-холодців, які так смачно готувала моя мама. Він і пропозицію встиг їй зробити, вже й заяву подали.
Тільки фото- і відеозвіт онучки про щоденні пересування Льоні по Вінниці змогли переконати маму в його обмані. Хоч важко їй було, але вигнала афериста геть. Дуже переживала, що весільне плаття не знадобиться. Та й своїм подружкам-пенсіонеркам вже встигла роздзвонити про весілля. Тепер незручно…
Ірина Кармазіна
