Про це заявила міністр економіки України Юлія Свириденко за підсумками аудиту Міноборони та обласних військових адміністрацій.

– Аудит показав, що були підприємства, які після отримання статусу критичності різко знизили зарплати працівникам, а деякі шукали способи для збільшення заброньованих понад норму, – зазначила Юлія Свириденко.

За словами міністра економіки, найголовніше – це продовження процесу бронювання надалі. На її думку, це єдиний спосіб утримати економіку та зберегти баланс між потребами армії у фінансуванні та особовому складі.

Міністр економіки уточнила, що лише 12% українських підприємств мають статус критично важливих, але саме вони є основним джерелом надходжень коштів для оборони держави.

Наприклад, протягом 2022-2023 років вони генерували приблизно 67% доходів усіх компаній, що давало 1,2 млн грн податків на рік на одного заброньованого працівника. Це відповідає забезпеченню одного військового на рік.

Як змінять процес бронювання працівників
Юлія Свириденко повідомила, що тепер галузеві та регіональні критерії критичності узгоджуватимуть Міноборони та Мінекономіки, а два з трьох критеріїв стануть обов’язковими. Серед них такі:

середня виплата усіх працівників має бути не менше ніж 2,5 мінімальної зарплати (йдеться про 20 тис. грн, але така умова не поширюється на державні та комунальні підприємства);
виплата броньованого працівника має бути не менше ніж 2,5 мінімальної зарплати;
підприємство не повинно мати заборгованості зі сплати всіх податків.
Міністр економіки зазначила, що моніторинг відповідності підприємств встановленим вимогам за середньою зарплатою, рівнем сплати податків і кількістю військовозобов’язаних відбуватиметься щоквартально