Сказати, що вони були щасливі, – не сказати нічого. Вінничани Слава та Олена Кучинські почувалися двома половинками надзвичайно гармонійного цілого, в якому їм було неймовірно затишно щосекунди. Вони розуміли одне одного з півслова, з одного погляду чи жесту. Разом навчалися в ліцеї, потім в одному виші. Одружилися і все робили разом.

Це було кохання, заради якого готові на все. Але, чи хтось позаздрився і зурочив… Чи комусь здалося, що в їх стосунках забагато білого кольору?

І до них постукалась та чорна смужна, що стала фатальною.

Їм обом тоді вже було за 30. Як розповідає В”ячеслав, пара дуже хотіла дітей, та дружині не вдавалося завагітніти. Двічі робили ЕКО. Згодом лікарі повідомили, що вона не зможе виносити дитину. Тоді вирішили знайти жінку, яка зможе для них виносити маля. Звісно, Олена хвилювалася. Втім, не скаржилась Славі ні на що. В неї  взяли ембріони. Почали шукати сурогатну матір. І наче ніщо не вказувало на біду. Аж поки одного разу Олену не забрала “Швидка”. На жаль, це була дорога в один кінець.

– Вона пішла в аптеку. Дорогою зробилося зле, Почала втрачати свідомість. Хтось викликав медиків, повідомили мені. Я встиг ще застати її при свідомості. Просив, щоб говорила, щоб не засинала. Нагадував увесь час, що нам ще треба поставити на ноги дитину, – пригадує чоловік.

– Кохана якийсь час ствердно кліпала своїми великими очима, а потім стишилась. З реанімації вона вже не вийшла. У неї обірвався тромб, який дійшов до легенів. Дружина пішла від мене в 32 роки…

В’ячеслав досі в розпачі. Але попри все, дав собі слово заради пам’яті Олени закінчити процедуру з ЕКО, бо переконаний, що з її ембріонів, які досі зберігаються, якась інша жінки зможе виносити для нього донечку, схожу на дружину. Зараз йому ще не вистачає грошей на цю дороговартісну медичну операцію, тому й відкрився людям зі своїми тривогами та надіями. Може хтось його підтримає.

За кілька днів молодий чоловік зібрав незначну суму, хоча, загалом потрібно 40 000 євро. Це наразі для нього непідйомні гроші. Однак, він вірить в різдв’яне диво і людяність. Сподівається, що невдовзі поряд із ним його маленька Оленка даруватиме натхнення в житті і не дасть душі завмерти….

Здавалось би, що тут можна було б поставити крапку у цій історії, яку розповіла нам родичка В’ячеслава Кучинського. Потім залишалося би лише дописати внизу номер рахунка, для пожертв на таку благородну справу. Але, як кажуть новелісти, тут є нюанс. І, навіть, не один.

Виявляється, що досі в Україні заборонене сурогатне материнство. Навіть попри те, що у нас така страшна війна, котра вже призвела до демографічної кризи. Навіть попри те, що нелегально сотні українських жінок виношують немовлят, переважно для іноземців. Бо там це дозволено, але коштує в рази дорожче.

У нас донедавна можна було лише сімейним парам робити ЕКО. Тобто від чоловіка дозволялося брати ембріони і вживляти їх живій дружині, за умови, що вони обоє згодні. До речі, за життя Олени молоде подружжя Кучинських двічі зверталося з цим до лікарів.

Спочатку у Вінниці, а потім їздили до Львова, але, на жаль, нічого не вийшло. Хоча це обійшлося їм у пристойну суму. Але є на світі речі дорожчі за гроші. Для В”ячеслава та Олени це було бажання мати свою дитину. І вони відчайдушно йшли до своєї мрії. І, навіть, наважилися на найскладніший та найважчий шлях до неї. Власне, заради цього і відібрали у молодої дружини ембріони.

– Мені дивно, що у нашій країні якесь законодавство винятків. Фактично, майже одне і те ж саме одним можна, а другим заборонено, – розповідає В”ячеслав. – Коли почалась війна і українські чоловіки почали гинути на фронті, прийняли поправку до закону.  Дозволили безкоштовно зберігати у так званих банках сперми чоловічі ембріони.

Тепер, якщо їхні жінки захотять народити, у них буде така законна можливість. А якщо, не приведи Господь, загине жінка військова, то її чоловікові, чи коханому не можна буде сподіватися на свою рідну дитину? Чому законодавчо не продумали можливість такої процедури?

Я тепер переконаний, що так само мають зберігатися ембріони наших Захисниць. І має бути дозволено іншим жінкам виношувати таких дітей. Так, за гроші тих чоловіків, що залишатимуться одинаками. Але це будуть значно менші суми, доступніші для української дійсності. І, зрештою, не виключено, що під час цієї процедури сурогатна мама приглянеться чоловікові-вдівцеві.

Тоді може утворитися нова родина. І буде у них не одна дитина. Хіба зараз не так стоїть демографічне питання?

Щоб зрозуміти, що прагне зробити В’ячеслав Кучинський, ми попросили провідного лікаря акушера-гінеколога Вінницької приватної клініки “Інномед” Анну Гаваньо пояснити, чи це реально:

“Звісно, практично таке цілком можливо. У сучасній репродуктивній медицині ембріони можуть зберігатися “замороженими” тривалий час Сучасний метод заморозки – вітрифікація. При ньому ембріони зберігаються у рідкому азоті при температурі -190 градусів по Цельсію, не втрачаючи своєї якості. Заморожування ембріонів не впливає на появу вад розвитку майбутнього потомства!

 

Окрім цього, зараз все частіше піднімається питання про збереження фертильності (для тих, хто має хвороби, які впливають на фертильність, хто відкладає вагітність з тих, чи інших особистих причин). Наразі, найефективніший спосіб збереження можливості отримати потомство – це заморожування яйцеклітин і сперми та зберігання їх до готовності планувати вагітність” – розповіла медикиня.

Подружжя Кучинських з Вінниці було вже повністю до цього готовим. І остаточно запланувало мати, як кажуть лікарі, потомство. Можливо, за життя дружини це далось якось легше. Адже вона була б запорукою та гарантією для потенційної сурогатної мами, що це страшна сімейна драма молодої родини. І що вирішити проблему можна лише так.

Зважаючи на оперативність українських законодавців, можна передбачити, що молодому вдівцеві В”ячеславу Кучинському з Вінниці доведеться нелегко у його спробі мати дитину від коханої дружини. Особливо у частині фінансів, які вони з Оленою вже достатньо  потратили на медичні операції. І які він зараз витрачає на зберігання ембріонів. Але у нього є шанс і є незламна віра в можливість викохати омріяне дитя для себе та продовження родинної гілки, і, звісно ж, для української держави.

Я прекрасно розумію, що у нього дуже не проста, особлива ситуація. Допускаю, що багатьом вона здаватиметься дивною, чи вигаданою.

Тому, замість благодійного рахунка, ми публікуємо номер телефона чоловіка: 0683108177, В’ячеслав.

Якщо у вас його проблема викличе співчуття і бажання чимось допомогти, зателефонуйте, розпитайте, а тоді вирішуйте, як вам поступити.

Банка для збору коштів на сурогатне материнство і послуги клініки: https://send.monobank.ua/jar/9jSf9SgA1M
Paypal: 1.millerd@gmail.com

Анатолій Петраченко