У Вінницьку область – 13, на Хмельниччину – 18.  Героїв провели у Вічність. Вічна пам’ять Героям!

Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com

Найкращих ми втрачаємо синів,
В боях кривавих гинуть патріоти.
З них кожен повернутися хотів,
Щодня рідіють батальйони, роти.

Листопад, на жаль, продовжує приносити на своїх похмурих крилах одна за одною сумні звістки…

Знову страшна новина про загибель. Чергова кривава рана, яка болить.

Молодий, перспективний, життєрадісний, добрий, щирий – саме таким був Артем Криворучко, 26 жовтня 2000 року народження, жителя села Кинашів Тульчинської громади, який «на щиті» повернувся до рідної домівки.

Старший солдат Криворучко Артем Григорович служив старшим майстром обслуги ремонту та технічного обслуговування ремонтного взводу озброєння ремонтної роти зенітного та радіолокаційного озброєння ремонтно-відновлювального батальйону.

16 листопада 2024 року, будучи відданим військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, у районі населеного пункту Лук’янівське Запорізької області наш Герой-захисник отримав поранення, несумісне із життям.

У Ладижинській громаді провели у вічність загиблого захисника Володимира Миколаєнка

Володимир народився 2 серпня 1977 року в селі Заозерне Тульчинського району. В 1983 році пішов до Заозернянської школи, яку закінчив у 1992 році.

З того ж року вступив до Тульчинського професійно-технічного училища №41, де здобув професію «Тракторист – машиніст широкого профілю» з умінням виконувати роботу слюсаря- ремонтника.

Працював трактористом у колективному сільськогосподарському підприємстві «Світанок». Потім – охоронником на золошлаковідвалі, робітником з обслуговування та ремонту будівель у Ладижинському дитячому будинку-інтернаті, робітником по озелененню в товаристві «Подільський Артек».

У 2023 році Володимир влаштувався підсобним робітником у комунальне підприємство «Ладжитлосервіс», згодом – у Ладижинський комбінат комунальних підприємств.

У червні цього року Володимир був мобілізований до лав ЗСУ. Служив в зенітно- артилерійському відділенні роти вогневої підтримки.

12 листопада він героїчно загинув поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області. Поховали Героя в селі Заозерне 23 листопада.

Лави Небесного війська поповнив Вадим Провоторов, 9 серпня 1996 р.н., житель села Пилипи-Борівські

Солдат Провоторов Вадим Миколайович був призваний Яворівським РТЦК та СП Львівської області. Служив трактористом відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення.

24 листопада 2024 року під час артилерійського обстрілу в населеному пунктів Часів Яр Донецької області життєва зірка нашого Героя згасла.

З цим змиритися неможливо, залікувати біль втрати дорогої людини - це рана на все життя.

Чергове трагічне сповіщення прийшло в село Велика Русава Томашпільської громади - загинув Іван Нагірняк, 19 січня 1972 року народження

Осиротіла ще одна українська родина. Сержант Нагірняк Іван Васильович призваний на військову службу за призовом під час мобілізації першим відділом Тульчинського РТЦК та СП. Служив інспектором прикордонної служби 3 категорії – помічником гранатометника 3 відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С).

22 листопада, внаслідок скиду невідомого вибухового пристрою з БпЛА, поблизу населеного пункту Колісниківка Куп'янського району Харківської області життєва зірка нашого Героя-захисника згасла.

У запеклих боях за Україну загинув ще один Герой...

20 листопада оголошено Днем жалоби у Тульчинській міській територіальній громаді. Коридором слави зустрічали нашого земляка, який «на щиті» повернувся до рідної домівки.

11 грудня 2023 року під час здійснення противником штурмових дій у районі населеного пункту Первомайське Донецької області загинув Бринзюк Михайло Семенович, 30 жовтня 1989 року народження, житель міста Тульчин.

Ще одне обірване життя війною.

Солдат Бринзюк Михайло Семенович, служив стрільцем-снайпером 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти.

Жмеринка на колінах

Жмеринська міська територіальна громада востаннє зустріла та провела в останню путь Леоніда Назарка - Героя, який віддав життя за рідну землю та за майбутнє кожного українця у вільній державі. Леонід Назарок був вірним сином своєї країни, який зробив свідомий та відповідальний вибір та з самого початку повномасштабного вторгнення став на захист рідної землі: з лютого 2022 року приєднався до місцевої ТРО, а вже у березні ніс службу у лавах ЗСУ.

З гідністю виконував свій військовий обов'язок наш земляк, боронячи Україну від ненависного ворога, що прийшов на українську землю та приніс біду, горе, сльози, руйнування.

Наш земляк ніс службу у 121-й бригаді 174-го батальйону та з великою відповідальністю ставився до кожного бойового завдання. Він знав, що успішне виконання завдань – це крок до Перемоги, яку щодня наближав пліч-о-пліч з побратимами.

Поблизу населених пунктів Качкарівка та Милове на Херсонщині 12 листопада підступний ворог забрав життя у 44- річного воїна.

У Калинівській громаді жалоба

Під час штурмових дій ворога на Донеччині загинув відважний захисник України Леонід Романько.

Народився Леонід Романько 17 липня 1989 року у м.Калинівка. Навчався у ЗОШ №2 м.Калинівка, потім – у загальноосвітній школі с.Павлівка. Після закінчення школи навчався на будівельника у Вінницькому профтехучилищі №7. До війни працював різноробочим у будівельних бригадах.

До війська Леоніда Романька мобілізували 23 серпня, служив стрільцем стрілецького відділення.

У загиблого залишилися мама, вітчим та брат.

А 26 листопада в останній земний шлях до рідного дому повернувся відважний захисник України Максим Мельничук, який 14 листопада загинув на Луганщині.

17 листопада під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув житель Нападівки Станіслав Бажура. Воїнові було лише 26...

Народився Станіслав Бажура 9 травня 1998 року у с.Велика Кісниця Ямпільського району. Невдовзі родина переїхала до Нападівки, де хлопчик пішов до третього класу місцевої школи.

Після навчання у школі юнак навчався на електрика у Вінницькому національному університеті харчових технологій. До війни працював на одному з підприємств Вінниці.

До війська юнака мобілізували 15 липня 2024 року. Станіслав був веселою,  щирою, доброю та позитивною людиною. Тому не випадково побратими дали йому позивний «Позитив».

Нещадний окупант забрав не лише його життя, а й мрії, і майбутнє… Він відійшов у вічність, залишивши по собі світлу пам’ять та спогади.

У Героя залишилися мама, сестра, племінник, бабуся, дідусь.

У боях на Луганщині загинув калинівчанин Максим Мельничук

Народився Максим Мельничук 6 січня 1993 року у м.Калинівка. Тут пройшли його дитинство та юнацькі роки.

Після закінчення загальноосвітньої школи №3 навчався в Калинівському технологічному технікумі, був щирим товаришем для друзів, надійним помічником для рідних.

Тривалий час Максим працював у службі автомобільних доріг, а перед початком повномасштабної війни спробував заробітчанської долі за кордоном. З перших днів війни юнак повернувся додому, в Україну, влаштувався на роботу на Писарівський кар’єр.

До війська був мобілізований 10 вересня 2024 року. Його військовий шлях був коротким, але гідним.

Юнак мріяв про власну родину, дітей, але його мріям не судилося збутися. Йому навіки залишиться тридцять один.

У вічнім смутку та печалі залишилися вбиті горем батьки та сестра.

У Хмільнику жалоба

Володимир Загородній,  10.05.1984р.н., з 20.11.2024р. вважався зниклим безвісти, солдат, житель села Лелітка, Лозівський старостинський округ Хмільницької міської ради.

Знову страшна втрата в Уланівській громаді.

Небесне військо поповнив ще один ГЕРОЙ.

Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, 23.11.2024 року, при безпосередній участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави, у районі населеного пункту Північне Бахмутського району Донецької області загинув Олег МАШТАЛЄР, 1981 р.н., житель села Пустовійти.

У Немирівській громаді 25 листопада - прощання з нашим Захисником Ярославом Войтенком

24 листопада перестало битися серце ще одного нашого Захисника, жителя с.Сокілець. Війна забирає цвіт нації, у вічність ідуть найкращі сини України. Скільки горя та втрат несе українському народові боротьба за свою Незалежність.

Висловлюємо щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...

Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК