На фото Клаус Йоганніс, діючий президент Румунії
Неочікувана перемога Каліна Джорджеску, ультранаціоналіста та шанувальника Росії, у першому турі президентських виборів у Румунії, продемонструвала раніше непередбачувану для України загрозу опинитися в повному оточенні проросійськими країнами. Про це пише Foreign Policy.
Той факт, що Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів у Румунії, не унеможливлює теоретичної загрози перемоги проросійського кандидата. Адже електоральні настрої ця відміна не змінила. Якщо б Джорджеску справді став на чолі Румунії, у ЄС і НАТО сформувалася б міцна трійка країн (включаючи Угорщину та Словаччину), які підриватимуть спроби Заходу стримувати російський імперіалізм.
Румунія, Угорщина та Словаччина лежать на південно-західному кордоні України і тому є ключовими для її стратегічної обороноздатності. В ідеалі цими трьома країнами мали би керувати дружні до України політики. Однак вже зараз Словаччина “пасивно агресивно” реагує на українські заклики про допомогу в умовах російської агресії, а Угорщина взагалі діє як “проксі-сила” Кремля всередині західного табору. Тепер з’явилася загроза, що Румунія приєднається до табору не дружніх до України країн.
Хоча Румунія є набагато важливішою і для України, і для НАТО за Словаччину та Угорщину. Через своє географічне розташування вона стала найпередовішою точкою НАТО на його півенно-східному фланзі. Тут розташована багатонаціональна бойова група і кілька баз Атлантичного альянсу, одна з яких має стати найбільшою в Європі.
Крім того, українських пілотів навчають керувати винищувачами F-16 саме на території Румунії. Українські морські піхотинці теж навчаються в цій країні. Румунія є надійним маршрутом поставок військової техніки від західних союзників України. І сама вона теж передала чимало.
Румунія також зіграла вкрай важливу роль в економічній підтримці України в перші місяці війни. Коли Росія ще тримала морську блокаду, значна частина українського експорту йшла через Румунію. Якщо Україна втратить Румунію в якості партнера, єдиним безпечним маршрутом для поставок зброї залишиться Польща. Але і тут вже регулярними стали блокування кордрну з боку фермерів.
"Румунія є стрижнем безпеки на північному заході Чорного моря. У матеріально-технічному плані Румунія має вирішальне значення для військових зусиль і торгівлі. Це одна з найбільш проукраїнських країн у регіоні. Будь-яка суттєва зміна цієї ситуації буде ударом для України", – каже Володимир Дубовик, експерт з міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова.
Як зазначає Foreign Policy, у гіршому випадку Румунія разом з Угорщиною та Словаччиною можуть стати інструментом Путіна у гібридній війні проти ЄС. І ця маленька група цілком може стати більшою у 2025 році, якщо проросійські сили переможуть на виборах в Чехії, Молдові та, ймовірно, в Болгарії.
Як ми уже повідомляли, нещодавно в Румунії відбувся перший тур президентських виборів, в якому сенсаційно переміг ультраправий проросійський кандидат, який за всіма опитуваннями вважався аутсайдером. Його лідерство не показали навіть екзит-поли – лише підрахунок самих бюлетенів.
Ця несподіванка настільки збентежила румунське суспільство і владу, що суд зобов’язав ЦВК перерахувати голоси виборців. Зрештою Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів і наказав провести переголосування. Але це ще не означає, що румунський виборець змінить свою думку до переголосування. Очевидно, і українській владі потрібно негайно аналізувати ситуацію та переконувати громадян Румунії, що Російська імперія це новий реальний Чаушеску. Це нова страшна загроза диктатури і сталінізму для всієї Східної Європи.
Тим часом діючий президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що залишатиметься на посаді до обрання свого наступника. Також він запевнив, що не планує ставати прем’єр-міністром. "До останнього дня я буду працювати за демократичну, вільну, сучасну, безпечну, європейську Румунію. Зараз вона є і має залишатися стабільною, безпечною та міцною країною", - сказав він.
Очікується, що Йоганніс, термін повноважень якого мав закінчитися 21 грудня, призначить прем’єр-міністра, щоб розпочати формування уряду від парламенту, обраного 1 грудня. За його словами, новий уряд вибере дату нових президентських виборів.
