А вдома я змушений воювати за нашу земельну ділянку 0,54 га, яка чекає їхніх молодих рук, їхнього повернення з війни, — розповів у редакції 80-літній Микола Лукіянович Федорчук із с. Стара Прилука. — Чому доводиться воювати? Тому що приватний землевпорядник, який робив документи на приватизацію цієї землі, оформив їх так, що частина ділянки начебто відійшла сусіду.

Куди я тільки не звертався, щоб виправити цю помилку! В нашу сільську раду, в управління Держземагентства у Вінницькому районі Вінницької області, просив допомоги у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. Шукав правового захисту, наймав адвокатів… Нічого поки що не допомогло!

Врешті, довелось подавати судовий позов у Липовецький районний суд «Про скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)».

Але для розгляду цього позову необхідно провести судову земельно-технічну експертизу. Це мають зробити інженер-геодезист та інженер-землевпорядник. Треба так треба! Я найняв відповідних спеціалістів, вони провели експертні дослідження, зробили висновки. Але суд ці висновки не взяв до уваги, мовляв, вони здійснені за мої власні кошти.

Незалежних експертів немає, моя справа «зависла» і не рухається! ФОП-землевпорядник, я вважаю, зробив помилку, але ніхто не береться її виправити. Ми всією родиною чекаємо на справедливе вирішення цієї проблеми. Алже для моїх синів і онуків, які грудьми захищають рідну українську землю, важливо, щоб сім’ю підтримували, щоб у рідних було все благополучно. Це для них потужна мотивація бити російських окупантів.

Вислухала Ірина КАРМАЗІНА