13-того грудня 2022 року , на еспешці «Афіни», в нерівному бою у Серебрянському лісі під Кремінною, загинули бійці Батальйон імені генерала Кульчицького. Дзіковський Владислав Юрійович. «ЄВРЕЙ» Прис Станіслав Вікторович. «ПРИЗРАК» Буряк Ігор Валерійович. «ПОЗІТІВ» також бійці 6-того батальйону 27-сьомоі Печерської бригади. Малашук Микола Миколайович. «РЕЙ» Кратюк Евгеній Володимирович. «МАЖОР» Бій почався опівдні , спочатку еспешка була оточена вогоргом і обстріляна гранотометами, із подальшими штурмовими діями. Хлопці будучи пораненими відстрілювались до останнього набою , і всі героїчно загинули в борні стрілкового бою … Намагання сусідніх еспешок допомогти були марні через щільний ворожий кулеметний вогонь… МОВА . МАЄ . ЗНАЧЕННЯ !!! Саме в цьому бою , старший солдат Влад Дзіковський , позивний « Єврей» протримавшись до ранку , відстрілюючись серед загиблих товаришів цілу ніч , вирвався з оточення і вибіг на позицію нашої лінії оборони , та почувши оклик ворожою російською мовою ( ЕЙ БРАТАН А ТИ КТО , СВАЇ ,ІДІ СЮДА , ПАДААЖДІ ) подумав що він вийшов на ворога , та побіг в протилежному напрямку прямо на рашистів , де попав на бігу під стрілковий вогонь , загинувши стоячи з автоматом в руках … Так трагічно Героїчно загинули наші Воїни … Тіла вдалось евакуювати через десять днів , а тіло «Еврея» забрали по обміну через декілька місяців, (занадто близько він підбіг до підарів), виявивши в йому близько 30-ти кульових поранень … Вічна вам Слава справжні Козаки Україського народу … Слава вам , Героям України , які не пожаліли себе заради нашого майбутнього… Ми мстимо за вас … і обов’язково здобудемо Перемогу , і памятатимо вас в Славі у віках …!!! PS… це моя скорочена версія розвитку подій , зібрана із слів очевидців і учасників бою ,,, я особисто приймав участь в евакуації тіл …
Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах,
Краще кулі в грудях, ніж канчуки по спинах.
О, дивний смак – свободи мить! Вартуєш ти і того,
Щоби вдихнуть-ковтнуть хоч раз й спочити в домовинах.
Володимир Пастушок
