Змагання відбулись у місті Яремчі Івано-Франківської області. Вони проходять на честь Артура Лі — спортсмена та бійця 80-ї десантно-штурмової бригади, який, захищаючи Україну від ворога, загинув у серпні 2014 року в Луганській області.

– Це дуже престижний турнір. У ньому брали участь спортсмени різних вікових категорій — від підлітків віком 16 років до 40-річних чоловіків з семи областей України. Були й бійці АТО. У категорії 16-18 я був єдиним з вінницького училища і провів п’ять боїв, — розповів 18-річний Василь. — Один мій супротивник взагалі відмовився від бою. А от у фіналі я зійшовся із місцевим хлопцем. Сильний боєць. До того ж — у рідних стінах! Але він більше застосовував прийоми боксу, тож мені вдалось його подолати завдяки прийомам боротьби — заломами, захватами і так далі. Так і переміг.

– Скільки років ти вже займаєшся фрі-файтом?

– Із 15 років. І вже за деякий час став чемпіоном України! Фрі-файт — це вид єдиноборства, що містить у собі елементи боксу, боротьби, карате, дзюдо, тайського боксу і так далі. Тут дозволені силові прийоми, заломи, захвати, кидки, удари колінами, ліктями — крім кусати супротивника та давити йому на очі! Дуже жорсткий і водночас захоплюючий вид спорту. Неабияк виховує реакцію, уважність! І, звісно, силу, мужність, витримку. Він дуже поширений нині в Україні.

– Чи допомагають тобі відмінна фізична підготовка та фрі-файт у нелегкій рятувальній справі?

– Я навчаюсь на командира відділення служби порятунку «101», тож дуже допомагають. Наприклад, без проблем займатись на турніках чи лізти висувною драбиною, прокладати важкі пожежні рукави. На практиці у пожежно-рятувальному підрозділі я вже брав участь у гасінні пожежі. Доводилось і захищати свою дівчину та себе від хуліганів на відпочинку. Серед моїх колег — курсантів та студентів училища — теж багато успішних спортсменів. Усі із задоволенням ділимось досвідом. А ще просять проконсультувати з питань самозахисту. Тож із радістю про це розповідаю усім охочим. І, звісно, хочу далі навчатись на професійного рятувальника.