Стефан був старшим серед семи дияконів, поставлених апостолами, тому його називають архідияконом. Він був першомучеником і постраждав за Христа коли йому було близько 30 років.
Будучи сповнений Духа Святого, Стефан з відвагою проповідував християнське вчення і перемагав юдейських законовчителів у диспутах. За це юдеї обмовили Стефана, ніби він вимовляє хулу на Бога і на Мойсея. З таким звинуваченням святий Стефан постав перед синедріоном. Стефан сміливо викрив юдеїв у гоніннях на пророків і в страті Месії, що очікувався ними, Ісуса Христа. Юдеї накинулися на нього, потягли його за місто та побили камінням, а святий мученик молився за своїх убивць. Перед смертю Стефан промовив: «Господи Ісусе, прийми дух мій, Господи, не зарахуй їм це в гріх».
Тіло святого першомученика Стефана, залишене на поживу звірам, таємно взяв відомий єврейський учитель Гамаліїл із сином своїм Авівом і поховав у своєму маєтку. Згодом вони обидва повірили в Христа і прийняли святе Хрещення.
В Свято-Вознесенському чоловічому монастирі зберігається ікона з часткою святих мощей святого першомученика і архідиякона Стефана.
