Молодь та дорослі несли букети квітів та не стримували сліз, адже Анна була Ангелом у плоті: завжди доброзичлива, привітна та життєрадісна. Виросла при Покровській церкві у селі Пироговому, де батько о.Антоній служить настоятелем цього храму. Він разом з парафіянами на початку 2000-х збудував церкву. Після закінчення школи Аня обрала професію медика, щоб рятувати людей, вже й влилася у колектив і натхненно працювала. Та раптово дізналася про свій страшний діагноз – онкохворобу, хоч до того ніколи серйозно не хворіла і ні на що не скаржилася. Хіба що застудні захворювання.

– Якось кілька років тому ми ставили на виноград стовпчики, і я кажу до обох своїх доньок: “Дівчатка, подивіться, щоб було рівненько”, – розповідає о.Антоній. – Коли Аня прижмурила одне око, то помітила, що дивиться мов через плівку – все в оці пливе. Ми звернулися для обстеження у вінницькі приватні клініки “Альтамедіка”, потім – Сергієнка. Досвідчена лікар подивилась і сказала, що є проблеми, відслоїлась сітчатка. Нас направили в Одесу, а в клініці Сергієнка порадили їхати у Мінськ (Білорусь). Там назвали діагноз й поставили аплікатор в око, щоб вбити пухлину.

Однак такий запобіжний засіб не допоміг, хвороба прогресувала. Тож опісля у Білорусі Ані зробили важку операцію з видалення злоякісної пухлини – меланоми. Там лікар повідомила, що можуть піти метастази на внутрішні органи. Протягом року їй кололи дороговартісний імунний препарат, але чергове обстеження показало онко у печінці. На операцію дівчина поїхала в Ізраїль, де їй видалили одну велику і кілька менших злоякісних пухлин. Коштами допомагали парафіяни та священики. Однак врятувати життя Ані не вдалося і вона на 23 році життя в ніч на 5 травня 2018 року відійшла з цього світу Нареченою Христовою. Навіть труна була біла та обшита такого ж кольору атласом. Дівчина лежала у ній у білому платті та вельоні, мов жива – тільки заснула.

– Аня запросила нас сьогодні на своє земне весілля, – каже у проповіді під час заупокійного богослужіння митрополит Вінницький і Барський Симеон. – Вона не була заміжня, зберегла дівство і стала Нареченою Христовою. Про це свідчить цей білий одяг, в який вона одягнута, і ризи на священиках. Сьогодні її третій день народження: перший був кровний від батьків, другий – у Хрещенні, а третій – день переходу у Вічність. Я прошу у всіх вас молитов за новопреставлену Анну. Особливо після 9 до 40 днів та у сам 40-й день, коли душа постає перед Господом на свій перший суд.

Митрополит Симеон висловив слова співчуття та підтримки отцю Антонію та його родині й близьким спочилої.

Усі прощалися з Анною у церкві, а потім хресною ходою рідними для неї вулицями села Пирогового провели доньку священика в останню земну дорогу. Поховали на міському цвинтарі цього мікрорайону.

Нехай Господь прийме душу Анни у райських поселеннях Свого Царства Небесного і вона матиме вічний спокій.