Після смерті батьків юнак подарував жителям міста землю, а гроші роздав жебракам. Доручивши молодшу сестру вірним християнкам, юний подвижник пішов у пустелю. Згодом навколо святого зібралися учні, які бажали наслідувати його приклад.

У 313 році преподобний пішов на берег Червоного моря, до монастиря поблизу Суецької затоки в Піспірських горах. Проживши на самоті близько 70 років, Антоній зустрівся зі святим Павлом Фівейським, який провів у пустелі близько 90 років.

Близько 350 року за наполяганням Афанасія Великого преподобний Антоній знову залишив усамітнення і з’явився в Олександрію для викриття єресі аріан.

Помер преподобний Антоній 356 року, у віці 105 років, провівши 85 років життя в чернечих подвигах. Мощі святого поховали його учні в пустелі в потаємному місці.

В ризниці Свято-Вознесенського чоловічого монастиря зберігається ікона з часткою святих мощей преподобного Антонія