У Вінницьку область – 17, на Хмельниччину – 13. Героїв провели у Вічність. Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com
Вінниччина прощається з героями
Вінницька громада проводжає останньою земною дорогою захисника України Володимира Власенка.
Оборонець служив на Покровському напрямку, де і віддав своє життя за Україну. Йому навіки залишилось 42 роки…
У жовтні 2024 року Володимира мобілізували. Після проходження військових навчань служив у 5-ій окремій важкій механізованій бригаді. Виконував завдання на Покровському напрямку. Загинув поблизу селища Котлине 5 січня 2025 року в результаті ворожого обстрілу.
Без сина лишились батьки. Без батька – 22-річний син…
Поховали героя на Сабарівському кладовищі поблизу дружини, яка теж нещодавно пішла з життя.
Очитківчани (Липовецька громада) провели в останню дорогу односельчанина, воїна, захисника Олександра Миколайовича Івасінського
На тридцять сьомому році, після важкого поранення, обірвалось його життя.
Прощалися із Олексанром родина, побратими, однокласники, вчителі, односельчани та мешканці навколишніх сіл.
Олександр народився 25 листопада 1988 року. Ріс у багатодітній родині. По закінченні школи здобув професію у Зозівському ПТУ – майстер холодильних установок. Одружився, мав у першому шлюбі доньку, зараз вона навчається у виші. У другому шлюбі з дружиною виховували трьох доньок.
Навесні цього року підписав контракт на службу в ЗСУ.
Після проходження підготовки у лавах 59 ОМБр захищав волю і незалежність України на Донеччині, поблизу Покровська.
24 липня 2024 року, виконуючи бойове завдання, був важко поранений. Проходив реабілітацію у м. Немирів, Вінниця. На жаль, життя молодого чоловіка обірвалося у рідному селі.
Його старший брат воює на Донеччині, сестра служить медиком.
У Немирівській громаді попрощалися із захисником України...
2 січня 2025 року перестало битися серце ще одного захисника, жителя с.Мухівці Рачука Валерія Івановича, 2.09.1970 року народження.
Вороновицька громада втратила ще одного Героя
Стрілець Павло Ілліч, 16.12.1989 року народження.
Житель селища Вороновиця навчався у Вороновицькій ЗОШ №1, де закінчив 11 класів у 2007 році. Згодом вступив до ПТУ №14 за спеціальністю «тракторист-машиніст», закінчив навчання у 2008 році. Працював у «Меблевому цеху».
Павло був призваний до лав ЗСУ. Проходив навчання в с.Куниче Тульчинського району. Після навчання був переправлений в м. Суми для подальшого проходження служби. 24.12.24 року був відправлений на бойове завдання в населений пункт Миколаєво-Дар'їно Суджанського району Курської області.
Загинув 8.01.25р. під час виконання бойового завдання.
Знову сумна звістка в Оратівській громаді
Загинув відважний воїн і патріот Стафійчук Василь Миколайович, 1967 року народження, житель села Медівка. Молодший сержант, старший водій роти вогневої підтримки загинув 5 січня 2025 року від рук російського агресора поблизу н.п. Свєрдліково Курської області.
Загинув Герой із Сосонки — В'ячеслав Задорожний
В'ячеслав Задорожний народився 20 грудня 1991 року у селі Сосонці. Навчався у місцевій школі, потім закінчив Вінницький фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну КНУБА. Став приватним підприємцем, займався вантажними перевезеннями. Створив сім’ю з дружиною Тетяною. До війни активно займався волонтерством.
У травні 2024 року був призваний до лав ЗСУ. Проходив навчання у Гайсинському районі Вінницької області. Ще там йому дали позивний «Квітка».
Служив у батальйоні «Вовки Да Вінчі» 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Був учасником бойових дій, старшим солдатом, стрільцем-снайпером механізованого відділення, механізованого взводу механізованої роти в/ч А4921. Воював на Покровському напрямку Донецької області.
В'ячеслав загинув 5 січня 2025 року внаслідок штурмових дій противника поблизу н. п. Новоєлизаветівка Покровського району Донецької області.
На Героя вдома чекали дружина Тетяна, троє синів — Ростислав, Ярослав, Іван та донечка Діана, мама Наталя Дмитрівна, двоє братів та двоє сестер.
Перестало битися серце мужнього захисника із Барської громади Гусєва Віталія Геннадійовича, 16.04.1976 р.н.
Відданий військовій присязі, мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, під час виконання бойового завдання був поранений у с.Єгорівка Запорізької області.
Надалі знаходився на лікуванні.
8 січня Жмеринська громада востаннє зустріла та назавжди попрощалась зі своїм славним сином-патріотом Геннадієм Качуровським
Який поклав життя за Україну та майбутнє усіх українців. Геннадій Качуровський взяв до рук зброю у жовтні 2023 року, був вогнеметником.
30 грудня у населеному пункті Терни на Донеччині серце воїна-оборонця зупинилось. Йому назавжди 39.
В бою за нашу волю та незалежність загинув козятинчанин Куценко Сергій Юрійович
Сергій Юрійович народився 29 серпня 1978 року. Закінчив школу № 5, залізничне училище. Проходив строкову службу у Кам’янець-Подільському, в понтонних військах. Працював на залізниці у Козятині, у Києві.
Сержант Куценко Сергій Юрійович — командир 1-го піхотного відділення, 2-го піхотного взводу, 1-ої піхотної роти військової частини А— 4984, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, поблизу села Новомихайлівка Покровського району Донецької області від 5 травня 2024 року вважався зниклим безвісти. Їхав Сергій додому з поля бою довгих 8 місяців.
Хмільницька міська рада
8 січня 2025 року «НА ЩИТІ» повернувся до рідного дому захисник України КУХАР Віталій Іванович, 1985 р.н. 5 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у населеному пункті Андріївка Волноваського району Донецької області внаслідок авіаудару КАБом з боку збройного формування російської федерації воїн отримав поранення, несумісне з життям.
Герой із Лісової Лисіївки Василь Гуленко віддав життя за Україну
Василь Сергійович народився 30 грудня 1996 року в селі Лісова Лисіївка, де проживав і закінчив місцеву школу. Після завершення навчання у Вищому художньому професійно-технічному училищі №5 міста Вінниці здобув спеціальність маляра, штукатура, лицювальника-плиточника та працював на будівництві.
У червні 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у складі морської піхоти. 9 лютого 2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мар'їнка Покровського району Донецької області, Василь зник безвісти. Лише 7 січня 2025 року стало відомо, що він загинув, залишивши за собою незабутній слід мужності і відваги.
У бою із російськими окупантами загинув калинівчанин Андрій Радченко
Народився Андрій Радченко 23 травня 1991 року у м.Тарту в Естонії. Згодом сім’я переїхала до Калинівки. Після закінчення загальноосвітньої школи №1 м.Калинівки юнак навчався у Калинівському технологічному технікумі, де здобув професію електротехніка. Працював на Калинівських електромережах, Калинівському водоканалі. До війська був мобілізований 24 серпня 2024 року.
На жаль, окупанти обірвали життя молодого нацгвардійця. 10 січня Калинівщина провела в останній земний шлях відважного нацгвардійця Андрія Радченка, який загинув на Донеччині.
На війні загинув житель Нападівки Микола Жалюк
Микола Жалюк народився 26 травня 1981 року у с.Кривий Ріг Херсонської області. Навчався у школі-інтернаті м.Козятин, потім – у Новогребельському ПТУ. До війни чоловік працював трактористом у ПОСТ «Нападівське».
До війська був мобілізований 25 січня 2023 року, служив старшим механіком-водієм танкового взводу. Загинув 5 січня на Донеччині.
У загиблого залишилися син, донька, сестра та брат.
Трагічна новина у селі Куниче Крижопільської громади
4 січня 2025 року згасла життєва зірка Редьки Івана Володимировича, 31 січня 1995 року народження.
Двадцять шість днів не дожив Іван Володимирович до свого тридцятиріччя.
Старший солдат Редька Іван Володимирович служив старшим сапером-оператором відділення розгородження взводу розгородження роти розгородження.
Загинув Рубанов Андрій Миколайович, 16 квітня 1990 року народження, житель села Юрківка Шпиківської громади
Призваний на військову службу в лютому 2023 року, молодший сержант Рубанов Андрій Миколайович служив командиром 3-го інженерно-саперного відділення взводу інженерної розвідки інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення.
28 грудня 2024 року в районі населеного пункту Вікторівка Суджанського району Курської області російської федерації Герой-захисник прийняв свій останній бій.
У Ладижині в останню путь провели воїна-захисника, солдата Костянтина Гриня
Костянтин Петрович народився 26 червня 1987 року в Ладижині. З 1993 по 2002 рік навчався у Ладижинській загальноосвітній школі № 3, потім - у Ладижинському фаховому коледжі Вінницького національного аграрного університету, згодом - у Вінницькому національному аграрному університеті, де здобув вищу освіту за спеціальністю «Механізація сільського господарства». Потім працював у Ладижинському комбінаті комунальних підприємств.
У 2023 році Костянтин був призваний до лав Збройних сил України. Служив старшим стрільцем мотопіхотної роти.
З 16 листопада 2023 року вважався безвісти зниклим. Пізніше стало відомо, що Костянтин героїчно загинув поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області під час штурмових дій противника.
Поховали воїна 11 січня 2025 року в Ладижині.
У селі Семенки Райгородської громади (Гайсинський район) попрощалися із загиблим воїном-захисником Миколою Зозулею
Народився Микола Віталійович 22 травня 1981 року.
Мав звання молодший сержант, водій гранатометного відділення протитанкового взводу механізованого батальйону військової частини в/ч А4007.
Помер Микола Зозуля 5 січня 2025 року внаслідок вогнепального проникаючого осколкового поранення (у стаціонарі КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги), отриманого під час виконання службових обов'язків.
Поховали героя 10 січня у селі Семенки.
Висловлюємо щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...
Сторінку підготувала Людмила Андрощук