В грудні 2024 року руснявий міністр оборони Андрій Бєлоусов зробив гучну заяву про те, що Росія має готуватися до війни з НАТО протягом наступних 10 років. Здавалося б, країна, яка вже майже три роки не може впоратися з однією з європейських армій, всерйоз замахнулася на весь Північноатлантичний альянс. Давайте проаналізуємо цю ситуацію детальніше.

➖Підготовка НАТО
Згідно з інформацією з військових кіл, НАТО дійсно готується до можливого конфлікту з Росією, встановлюючи часові рамки до 2030 року. Але на відміну від гучних заяв російського керівництва, альянс діє методично та прагматично:

▶️Посилює підтримку України сучасними системами ППО
▶️Виділяє значне фінансування ($43 мільярди)
▶️Встановлює постійне представництво в Києві
▶️Укладає двосторонні угоди про безпеку

Ядерний покер: гра з високими ставками
Розглянемо детальніше ядерну риторику Кремля та реальні дії РФ у цій сфері. Путін регулярно звинувачує США у підготовці до розміщення ракет “з радіусом дії до 5,500 кілометрів” в Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. При цьому сама Росія:

➖Вийшла з ключових договорів про контроль над ядерними озброєннями
➖Розмістила нову балістичну ракету середньої дальності “Орєшнік”
➖Використала цю ракету для ударів по мирним містам України
➖Погрожує “зняти всі обмеження” на розміщення власної зброї

🔘Особливий цинізм ситуації полягає в тому, що РФ спочатку порушує міжнародні договори про ядерне роззброєння, потім використовує заборонену ними зброю проти цивільних об’єктів, і при цьому звинувачує інші країни у підготовці до агресії. Це схоже на покериста, який звинувачує інших у шахрайстві, тримаючи в рукаві додаткові карти.

▶️▶️Висновки
Заяви російського керівництва про готовність до війни з НАТО виглядають як спроба відволікти увагу від невдач в Україні та залякати західних партнерів. Однак реальність показує, що:

▶️РФ не має ресурсів навіть для успішного завершення поточної війни
▶️НАТО методично посилює свої позиції та підтримку України
▶️Погрози ядерною зброєю стали улюбленим інструментом російської дипломатії

Іронія ситуації полягає в тому, що країна, яка постійно говорить про загрозу від НАТО, сама створила умови для безпрецедентного посилення альянсу та його розширення за рахунок Фінляндії та Швеції.