Схиархімандрит Лаврентій, у миру Лука Євсейович Проскура, народився 1868 року в селі Карильське Кролевецького повіту Чернігівської губернії. Батько і мати були релігійними людьми й дітей виховували у вірі в Бога. Родина преподобного жила бідно. Лука навчився шиття і своєю працею став заробляти, щоб допомагати рідним. У цей час померла мати, і Лука вирішив піти в монастир, але брат його відмовив.

У 1912 році, на сорок п’ятому році життя, Лука був пострижений в чернецтво з ім’ям Лаврентій. Через два роки він був рукопокладений на ієродиякона, а 1916 року був висвячений на ієромонаха.

У 1923 роцв в Києві отець Лаврентій був таємно пострижений у схиму лаврським схиігуменом Гавриїлом. До самого закриття Чернігівського Троїцького монастиря преподобний був регентом хору. Він також ніс послух уставщика і завідував монастирським книгосховищем.

Коли закрили монастир, преподобний поселився в маленькому будиночку, а богослужіння звершував у невеликому Іллінському храмі. Так минуло двадцять років.

Під час Другої світової війни було дозволено відкрити Троїцьку обитель. На поклик старця зібралися послушниці, просто віруючі люди та приступили до відновлення обителі.

Помер преподобний 19 січня 1950 року.

З ім’ям старця пов’язане брехливе передання про його пророцтва і вчення, яке тепер використовується ідеологами “русского міра”. Все це не має нічого спільного з преподобним і за словами духовних дітей старця, преподобний ніколи не говорив подібної нісенітниці.

В Свято-Вознесенському чоловічому монастирі зберігається ікона з часткою святих мощей преподобного Лаврентія Чернігівського.