– А ти живи, заплющивши повіки,
На незбориме та одвічне зло…
Будь пофігістом, “мудрим” чоловіком,
Як хочеш, щоб тобі завжди везло…

…У цім слизькім, скороминучім плині
Тримайся міцно того, що придбав –
І завжди пам’ятай: “Колеги – свині ,
Бо сповнюють лиш бізнесу Устав”,

Що довіряти “ближнім” небезпечно,
Бо не завжди можливо і собі !..
Це лиш на вигляд прИятелі гречні –
Насправді ж метушаться в боротьбі…

За “більший шмат” та місце на осонні,
Де не шугають ПРИКРОЩІВ ВІТРИ:
В цім світі благородні лише коні,
І то, мабуть, до часу, до пори! —

Таку “МОРАЛЬ” сповідують сьогодні,
На жаль, немало спритних шахраїв:
Невже ж ми більше нінащо не годні,
Крім того , щоб тягти у власний хлів!..

Невже набутки поколінь минулих
Зіллються з прахом в Вічності труну?!
Тоді для чого в грудях Серце Чуле
І Мрія про Вкраїну осяйну ?!

Станіслав Драчук, вінничанин
5.02.2025 р.