«Ой, не бачить рада…»

Активісти ГО «Народного центру екологічного контролю м. Ладижин» пробували зупинити наругу над деревами, викликавши поліцію по 102. Та «люди в чорному» мляво реагували навіть на зареєстровану заяву про кримінальне порушення, доручивши розслідувати це поліціянту, що …перебував у відрядженні.

У заяві до поліції (зареєстрованій в ЄРДР за № 790 від 24.01.2025) голови «Народного екоцентру» зазначається:

«Відповідно ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» «видалення дерев, кущів, газонів і квітників здій­снюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень, що надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради».

Зловмисники працювали без ордера на проведення робіт, виданого органами міської влади, що є обов’язковою умовою проведення таких робіт. Під час незаконних робіт зловмисники використовували ланцюгові бензопили, подрібнювачі гілок, техніку із держномерами 56020 АВ і 15336 АВ.

Згідно з положеннями Постанови КМУ від 08.04.1999 р. № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міста» обрізка від 1/3 до 1/2 довжини крони дерева кваліфікується як пошкодження до неприпинення росту, обрізка на більше ніж 1/2 довжини крони кваліфікується як пошкодження до припинення росту».

Втім, попри заяву нахабне обрізання тривало й у наступні дні. Пікантності ситуації додає, що орган, який видає дозволи на проведення робіт, а саме Ладижинська міська рада і відділок поліції, знаходяться ...через дорогу.

Зазначимо, що і на попередні звернення ладижинських екологів місцева влада не реагувала, попри грубі порушення охорони праці та безпеки для перехожих при проведенні «заготівлі дров» на території міста.

А що за правилами?

У «Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України» чітко вказано:

«Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин.

Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя».

«Формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень)».

«Омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2 — 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку.

Омолоджують дерева навесні, поступово, протягом двох-трьох років».

«Хвойні породи погано переносять обрізання, тому його проводять лише на деяких видах туй, ялин, ялівців».

Втім, заглядати до правил благоустрою в урядовців і комунальників немає часу. Чи бажання. Бо такси, які встановив уряд за пошкодження дерев, часом менші, ніж можна виручити за продаж необлікованих дров.

За пошкоджене дерево діаметром стовбура 26-30 см — такса 1000 грн. Розмір шкоди при пошкодженні до ступеня неприпинення росту у грудні-січні збільшується у 4 рази, але це ще треба буде вчасно довести та викликати поліцію щоразу до кожного пошкодженого дерева.

Ладижинські екологи нарахували за безбожну обрізку в коледжі збитки на 208 тисяч гривень, але відповідальність за скоєне зможе настати, якщо поліція доведе справу до суду. А вона і не поспішає...

Відповідальність

Додатком до Постанови КМУ № 559 від 8 квітня 1999 року «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» визначається, що «До категорії пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з ... обшморгом крони більше половини її довжини». Що вже казати про повністю зрізану крону.

До речі, безапеляційний момент: кронування — не прикра випадковість, а умисні дії осіб, що коять протиправні дії під час виконання посадових обов’язків у робочий час.

У статті 270-1 Кримінального кодексу зазначено, що «умисне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства (тобто об’єк­тів благоустрою) карається штрафом від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ... або обмеженням волі до трьох років». Крім того, в Кодексі про адміністративні правопорушення також міститься Стаття 153, що говорить: «Знищення або пошкодження зелених насаджень у населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони тягнуть за собою накладення штрафу». Максимальні штрафи за цією статтею — 1700 гривень.

Прикра статистика свідчить: якщо за незаконну порубку в лісі ще є випадки покарання державою порушників, то в містах і селищах обрізальники безкарні. Дерева і деревина, які є комунальною власністю (тобто такою, що належить усім мешканцям громади), фактично самочинно привласнюються комунальними службами та чиновниками. Бо за облік відповідають саме вони. І публічних звітів про кількість зрізаної деревини та її використання, взагалі немає. Отаке самоврядування.

Реакція на обрізання

Колишній викладач коледжу Віктор А. в обуренні та розпачі: — Що це таке робиться! Ми ж зі студентами ці дерева саджали, привозили з лісу родючу земельку, поливали, доглядали, раділи, що вони ростуть і прикрашають наш рідний коледж. А ялини взагалі вразливі до обрізання і гинуть... На сході країну нищать зайди-московіти, а тут доморощені зайди...

Студентка Наталія: — Боляче на це дивитися. Хіба так можна? І який приклад дає керівництво аграрного (!) коледжу студентам у ставленні до природи?

Слів, якими схарактеризувати «омолодження дерев» купка хлопців-студентів біля корпусу коледжу, не наводимо, бо навряд чи вони їх почули від викладачів на лекціях.

Фотодокази та копії документів у редакції.

Юрій Нагорний,
голова ГО «Народний центр
екологічного контролю
м. Ладижин»