Але ексміністр МЗС Кулеба заспокоює – спектакль лише розпочинається.
The Telegraph отримав чернетку попереднього контракту, позначену як «Привілейовано та конфіденційно» і датовану 7 лютого 2025 року.
У документі зазначається, що США та Україна повинні створити спільний інвестиційний фонд, щоб «ворожі сторони конфлікту не отримали вигоду від відбудови України».
Паніка в Києві через вимогу президента США отримати частку ВВП, більшу за репарації Німеччини після Першої світової війни.
Дональд Трамп вимагає $500 млрд «відшкодування» від України, що виходить далеко за межі контролю США над критично важливими ресурсами країни. Йдеться не лише про мінерали, а й про порти, інфраструктуру, нафту і газ, а також загальну ресурсну базу України.
Проєкт угоди фактично означає економічну колонізацію України та покладає на неї непомірний фінансовий тягар.
Документ, датований 7 лютого 2025 року і позначений як «конфіденційний», передбачає створення Фонду інвестицій у відбудову України. Однак умови угоди передбачають:
- 50% доходів від видобутку ресурсів України повинні надходити США.
- 50% фінансової вартості всіх нових ліцензій також передаються США.
- США отримують пріоритетне право викупу експортованих мінералів.
- Вашингтон матиме суверенний імунітет і майже повний контроль над ресурсною економікою України.
- Угода регулюватиметься законами штату Нью-Йорк, що юридично підпорядковує Україну американським нормам.
Один із джерел, знайомих із переговорами, заявив:
«Це означає: спочатку заплатіть нам, а потім годуйте своїх дітей».
Зеленський запропонував США частку в українських мінералах.
Президент України вперше озвучив ідею передачі частки рідкоземельних елементів США під час зустрічі з Трампом у вересні 2024 року в Trump Tower. Це мало б створити політичний «запобіжник», щоб ускладнити новий напад Путіна.
Зеленський сподівався залучити американські компанії для роботи в Україні, наголошуючи на стратегічному значенні титану, вольфраму, урану, графіту та інших мінералів.
«Нова Версальська угода»
Автор статті порівнює вимоги Трампа з післявоєнними репараціями Німеччини:
«Це ще гірше, ніж фінансові санкції, накладені на Німеччину та Японію після 1945 року».
Попри це, Росія взагалі не згадується в угоді, і Трамп фактично звільняє її від відповідальності.
Автор статті зазначає, що оцінка ресурсного потенціалу України в $26 трлн виглядає перебільшеною, оскільки реальні ціни на мінерали, як-от літій, обвалилися.
А чому б Україні не здати в оренду США 20 відсотків корисних копалин для видобутку на вже захоплених рашистами територіях?
От і буде буферна зона. Чи нам краще віддати це все окупантам?
Цікаво, а таку думку Трампу наші та європейські дипломати підкидали? Якщо ці землі не можна повернути Україні, як каже Трамп, але якщо віддати рф, то буде схоже на тиху капітуляцію.
А так — беріть і добувайте. Буде надійна буферна зона.
Здайте в оренду на умовах — 50 на 50 шельф Чорного моря біля Криму, де виявлені найбільші родовища нафти, газу. Нехай американські компанії їх розробляють. Так само і Донеччину, де найбільше літію, Луганськ, де титан, та всі окуповані землі — нехай там беруть і добувають. Те саме можна вчинити із Маріуполем, іншими містами узбережжя — де порти, їх також віддати для транспортування того, що видобудуть, американцям. Щоб якомога більше побудувати там заводів, нехай увійдуть американські та європейські інвестори і будують на всьому побережжі — готелі, багатоповерхівки, цілі комплекси…
І тоді не треба стільки миротворців.
План не ідеальний: але, на мою думку, набагато кращий, аніж окуповані землі разом із копалинами віддати рф.
Як думаєте? Обговорюємо разом.
Тетяна КВАСЮК
