Спокуса легкої наживи все більше розпалювала прагнення Крупи, і за роки «плідної діяльності» вона добре відшліфувала схеми злочинних заробітків. Кожен «гвинтик» цієї мсеко-крупо-машини працював згідно з негласними, але чітко виробленими інструкціями. Про це розповіли лікарі, які співпрацювали з головою обласної МСЕК Тетяною Крупою і допомагали оформляти інвалідність жителям Волочиської громади.

Правила цієї схеми добре засвоїв фельдшер Волочиської підстанції екстреної швидкої допомоги, житель села Кушнирівка. До цієї «роботи» долучив також лікарку-невролога і лікаря-фтизіатра, котрий був ще й заступником голови лікарсько-консультативної комісії у Волочиській багатопрофільній лікарні. Тож схема була такою: фельдшер шукав «клієнтів», невролог готувала документи, які були потрібні для оформлення інвалідності, фтизіатр обходив і отримував від лікарів консультативної комісії висновок про направлення на МСЕК.

Відкрилося немало фактів. До фельдшера, наприклад, звернулася жінка, мати якої проходила стаціонарне лікування у неврологічному відділенні. Кмітливий фельдшер запропонував послугу — оформити інвалідність для її матері за 3 600 доларів. Жінка принесла необхідні документи, а також частину коштів — 600 доларів. А вже згодом, на території Хмельницької обласної лікарні, неподалік від обласної МСЕК, він отримав решту суми — 3 тисячі доларів і запросив ще 100 доларів, мовляв, щоб пацієнтка не проходила МСЕК самотужки.

А в іншому випадку за 5 тисяч доларів фельдшер пообіцяв оформити клієнтці ІІ групу інвалідності на два роки замість третьої групи, яка була в неї. Дав гарантії у цій справі, посилаючись на зв’язок із головою та членами МСЕК області. Лікарка-невролог внесла відомості до платформи МЕДІКС щодо амбулаторного лікування, підготувала виписку і консультаційний висновок та передала ці документи фельдшеру. А вже третій спільник — фтизіатр зібрав усі підписи лікарів на направлення на МСЕК.

Успіхи у таких махінаціях під покровительством самої Крупи тільки розпалювали їхні бажання. Фельдшер запропонував оформити другу групу інвалідності терміном на три роки одному з пацієнтів за 6700 доларів. І «потяг» потихеньку рушив до станції під назвою МСЕК. Проте згодом фельдшер сказав, що вартість «послуги» зросла — треба буде заплатити вже 7500 доларів за вплив на голову і представників МСЕК, а також ще 300 доларів треба буде для лікарів ЛКК.

7 жовтня 2024 року була арештована Тетяна Крупа. А десятого жовтня правоохоронці затримали фельдшера, коли він отримував частину хабаря — 300 доларів. Фтизіатр, дізнавшись, що його співучасника затримали, знищив окремі документи, які стали би підтвердженням їхньої участі у злочинній схемі. Але це їм не допомогло уникнути відповідальності.

Наприкінці січня 2025 року усі підозрювані медики уклали угоду про визнання винуватості та щиро розкаялися. Вони сприяли розслідуванню, раніше не були судимі, тому Волочиський районний суд ухвалив рішення, щоб фельдшер заплатив 93 500 гривень штрафу, а
484 000 гривень, які раніше внесли за нього як заставу, будуть перераховані на підтримку Збройних сил України. Що стосується невролога та фтизіатра, то кожен має заплатити по 85 000 гривень штрафу і по 150 000 гривень переказати на ЗСУ.

Зловживання у Хмельницькому МСЕК дали поштовх до масових перевірок таких закладів по всій Україні. МОЗ разом із правоохоронцями перевірила 1359 із 2636 рішень МСЕК про встановлення групи інвалідності посадовцям державних органів.

«Фахівці вже опрацювали 1359 справ посадових осіб: 281 прийняте раніше рішення МСЕК скасовано, у 232 випадках змінено групу інвалідності або термін рішення, ще майже 500 людей викликано на огляд, — зазначив очільник відомства Віктор Ляшко. — Перелік осіб, справи яких потрібно переглянути, постійно збільшується, щойно надходять додаткові дані від правоохоронців. Перевірки тривають. Наша мета: щоб підтримку отримували лише ті, хто дійсно її потребує. Це питання не лише права, але й со­ціальної справедливості». Перегляд справ проводять експерти Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності у м. Дніпро.

Все більше зростає обурення народу після оприлюднення нових фактів зловживань. І на цьому тлі, як не дивно, адвокати виставляють Крупу мало не жертвою. «Без належних умов утримання, без прогулянок, без нормальних умов харчування та лікування стан здоров’я нашої підзахисної може суттєво погіршитися, до того ж дуже різко», — кажуть вони. Тому сторона захисту просила Апеляційну палату Вищого антикорупційного суду застосувати до їхньої клієнтки цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета. Наголошували також, що Крупа готова орендувати квартиру (для відбування домашнього арешту) поблизу будівлі Національного антикорупційного бюро, «щоб за першою вимогою прибувати на виклики детектива чи суду».

Адвокати підозрюваної Тетяни Крупи наполягали на її звільненні з СІЗО та суттєвому зменшенні застави. Зараз вона може вийти на волю, якщо внесе 260 мільйонів гривень застави. Однак поки що сім’я підозрюваної внесла 7 мільйонів гривень. Рідні Крупи кажуть, що їхні спроби продати автомобілі, інше майно, яке не перебуває під арештом, не вдаються через суспільний резонанс. Натомість Тетяна Крупа та її родина не проти, щоб 7 мільйонів гривень застави були переказані на потреби ЗСУ.

Очевидно, Крупі набридло сидіти в СІЗО — купатися у грошах значно приємніше. Проте Апеляційна палата не задовольнила скаргу адвокатів Крупи і залишила без змін ухвалу Вищого антикорупційного суду стосовно утримання підозрюваної під вартою.

Правду кажуть, що нажите нечесним шляхом ще нікому не принесло щастя. А клубок у справі Крупи і далі розкручується…

Дарина Світла