Наш земляк народився 1956 року в курортному містечку Хмільник. Він­ницька область. Україна.

День народження він щороку святкував в один день з рідною матусею — 29 березня.

В 1989 році в кореспондента «Він­ницької правди» проявилася контрастна фотографія лікаря. Саме в цей час Олександру Григоровичу виповнилося 33 і він остаточно увірував у вищий розум та єдність із Творцем.

В ті часи вся країна говорила тільки про феномен Анатолія Кашпіровського, про його операції без наркозу. Але Ніна Федорівна Холодіонова з Орджонікідзе, за порадами людей, вирішила звернутися тільки до Олександра Григоровича Овсянюка. Вона мала алергію на будь-які знеболювальні ліки. Однак їй терміново необхідно було видалити небезпечну пухлину, яка швидко зростала. Але будь-який наркоз був протипоказаний, як і будь-які знеболювальні ліки. Лікар відразу прийшов на допомогу. Це був абсолютний успіх без будь-якого болю! Тоді на сторінках вінницької преси з’явилася стаття «Операція без наркозу». А в «Комсомольській правді» з’явилася стаття «Вінницький лікар» з фотографією Олександра Овсянюка, хірурга Василя Дучала і видаленої пухлини розміром з кулак. До Олександра Григоровича тоді зверталося чимало пацієнтів з приводу різних недуг, до кабінету стояли черги. І не перелічити всі хвороби, які відступали перед лікарем. Ось чому до нього їдуть із Молдови, Польщі, Німеччини, Португалії, Італії, Ізраїлю. І навіть — зі США.

Сьогодні в країну вповзає епідемія ігроманії та синтетичної наркоманії. В часи загального стресу збільшуються кількість неврозів і панічних атак, депресій і психосоматичних розладів. І на допомогу одразу приходить Олександр Григорович. Але справа не лише в методах — це особливий дар:

Анонім. Я вже кодувався в інших місцях, але випивав одразу. Там намагалися залякати: «Якщо вип’єш, то помреш». А я експериментатор — випиваю і не вмираю.

Анонім. А мені віддавав наказ кодувальник, щоб я перед сеансом самостійно не курила кілька днів. Та якби я так могла, то давно вже б і сама давно кинула курити!

Калініченко В. В. Я полковник медичної служби збройних сил України та навчався разом з найкращим Лікарем ще з 1971 року, спочатку в Медичному училищі, а потім – в Медичному інституті. Його знають та поважають не лише в Україні. Доктор, на відміну від деяких «спеціалістів», дійсно працює за Ліцензією МОЗУ та не має реальних конкурентів в медичній наркології. Але що коїться в «топ рейтингах» інтернету? Олександр Григорович ніколи не скористається замовними коментарями неіснуючих пацієнтів. Кращого та сильнішого Лікаря не знайти. Це я знаю точно. Завжди раджу звертатись за порятунком, без сумніву, усім знайомим.

Головач  Д. М. До кого я тільки не звертався протягом багатьох років: і до відомих наркологів, і в інші клініки, і в різні лікарні, за іншими методиками, до приватних лікарів, знахарів — нічого не допомагало. Я абсолютно розчарувався і навіть говорив, що сам можу лікувати, як такі фахівці. А Доктор поставив мене «на ноги» за один раз і вже понад 17 років я дякую Богові за радість життя! Я знаю, що багато киян і людей з усієї України, навіть з-за кордону їдуть до Вінниці, тому що такого лікаря більше немає. Я понад 20 років на службі і був момент, коли я практично все втратив і дійшов до останньої межі. А після лікування я отримав новий стимул у житті і досяг усього, про що давно і багато мріяв. Сьогодні біля мене рятуються інші. Бажаю щастя та здоров’я!

Головач Дмитро Миколайович, голова Святошинської Асоціації народних дружин м. Києва.

Архієпископ Онуфрій. (Хаврук).

«Не буду переконувати людей і розповідати про масштаби такого злодіяння і лиха, як алкоголізм. Масштаби його дуже згубні – руйнується все. Звільнення від цього горя – це є дар Божий. І недарма Олександр Григорович допомагає як церкві, так і людям. Не випадково він нагороджений великими орденами. Шкода, що таких людей небагато у Він­ницькій області, але вони є. Я всім рекомендую, хто потрапив у таку залежність, виходити з цієї біди. І на допомогу, я думаю, завжди прийде мудрість, рука, наполеглива віддана праця Олександра Григоровича і його колективу». ПЦУ.

Авторська книга земляка «Книга Щастя» також потрапила в нерв і вже допомогла багатьом, бо кожне слово потрапляє в серце:

– Я кажу вам: «Ні зневірі» — нам дається все по вірі

У «кайфі» кайфу не буває, кожен бомж це добре знає

Геть — зелений змій та зілля, «дурь», рулетка і похмілля

Ми не втратимо свободу в раб­стві диявольського коду!

Бо ти не раб і не тварина. Ти не зомбована людина.

Тебе звільняє вище «Я», бо це — твоє нове Життя!!!

ВІННИЦЯ. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР «СВОБОДА БЕЗ КОДА».

СОЮЗ ОДНОДУМЦІВ І ТОВАРИСТВО ВДЯЧНИХ ПАЦІЄНТІВ.