Народилась Марія в V cт. в Єгипті. В дванадцять років покинула батьків і відправилась в Олександрію, де стала блудницею. Одного разу, коли крізь місто йшли паломники до Святої Землі, вона приєдналась до них, але не для покаяння, а щоб спокушати чоловіків. В Єрусалимі невідома сила не пустила її в храм Гробу Господнього. Але усвідомивши свою гріховність, вона зайшла до храму і вклонилася Животворячому Хресту. В притворі біля образу Пречистої Діви, в молитві вона почула голос: «Якщо підеш за Йордан, то отримаєш блаженний спокій».

В пустелі в повній самотності і покаянних молитвах вона провела 47 років. Першим про неї дізнався ієромонах Зосима. За уставом, на час Великого посту, чернець пішов в пустелю для посту і молитви. Марія розповіла свою історію і попросила Зосиму, щоб за рік той прийшов причастити її. Через рік Зосима повернувся і причастив преподобну, а наступного року, коли той прийшов на місце подвигів преподобної, то знайшов її бездиханне тіло і напис у якому вона просила погребти її тіло на цьому місці. Та ще просила молитися за неї, померлу в день прийняття причастя. Лев викопав могилу для преподобної і Зосима поховав її святі мощі.

У монастирі Зосима розповів про чудеса Марії Єгипетської, історія якої жила в усній формі, поки через двісті років її записав Софроній Єрусалимський.