Без них Держслужба з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) не може розпочати роботу з визначення зв’язків релігійних громад із РПЦ.
Упродовж трьох місяців з дня публікації закону Кабмін мав ухвалити необхідні підзаконні акти задля його виконання. ДЕСС розробила проєкт постанови Кабінету міністрів «Про затвердження порядку проведення дослідження наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена». Він перебуває на розгляді уряду. Зазначимо, закон було ухвалено 20 серпня минулого року, а підписано президентом 24 серпня.
Після прийняття урядом цієї постанови «ДЕСС матиме можливість проводити дослідження та встановлювати, чи є певна релігійна організація афілійованою з РПЦ, послідовно формувати перелік релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, та відповідно володіти інформацією про кількість таких релігійних організацій».
Очільник ДЕСС Віктор Єленський запевнив, що усі нормативно-правові акти, які має прийняти Кабмін, пройшли міжвідомче погодження, експертизи Мінюсту, Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) і будуть ухвалені.
Процес гальмується через один нормативно-правовий акт, який ще проходить узгодження, він стосується майна. «Це – корупціогенна тема, яка викликає зауваження НАЗК», – зазначив Єленський. – Йдеться про чіткий перелік підстав, за яких не можна передавати культове майно».
Національне агентство із запобігання корупції має низку питань до ДЕЕС і законотворців, які ухвалили закон і готували проєкт постанови Кабміну. Серед них:
- нечіткий правовий механізм ведення обліку об’єктів державного або комунального майна, яке є культовим майном, що сприяє реалізації дискреційних повноважень посадових осіб (тобто повноважень, які посадовець сам визначає як здійснювати у межах закону) уповноваженого органу управління у непрозорий спосіб;
- відсутність завершеної та прозорої процедури прийняття рішень щодо передачі в користування (позичку) культового майна, яке належить до державної чи комунальної власності, що створює умови для корупційних зловживань.
НАЗК закликає визначити вимоги до ведення обліку об’єктів державного або комунального майна, яке є культовим майном, механізм оприлюднення інформації про об’єкти, а також передбачити ведення відповідного обліку в електронній формі.
Нагадаємо, з моменту ухвалення закону про заборону Московської церкви 20 травня 2025 року мине дев’ять місяців. Що ж буде після того, як відведені законом девʼять місяців сплинуть?
Тимчасом, Кремль визначив нових представників Російської православної церкви, відповідальних за просування ворожих наративів в Україні. І подальше затягування чиновниками визначення чітких механізмів дії закону створює більшу напругу в суспільстві.
Як ми уже повідомляли, на сьогодні у Піщанській громаді на Вінниччині немає жодної церкви ПЦУ. Всі приходи досі залишаються московськими. І є великий сумнів, що за 19 днів травня ситуація хоч якось поміняється.
