Це і є артос — велика просфора з відбитком ікони Воскресіння Христового.

Артос — це символічний образ Церкви, освяченої Воскресінням Христовим. Протягом Світлого тижня він стоїть поруч з іконою Спасителя, а в суботу, після Божественної літургії, його роздають вірянам.

Сам обряд освячення артоса звершується під час найвеличнішого богослужіння року, коли небеса відкриті, Спаситель перебуває серед нас, а Церква Небесна єднається з Церквою земною у спільному пасхальному славослов’ї Господа. Це підкреслює, що артос — велика святиня.

Навіщо його зберігати й споживати? Уважно прислухаймося до слів молитви на роздроблення артоса: «Усі, хто споживатиме його, сподобляться тілесного й духовного благословення і здоров’я».

Ми бачимо, що артос дається нам для зміцнення тілесного та духовного здоров’я. Тому його особливо корисно споживати під час хвороби або в періоди життєвих труднощів. Той, хто споживає артос або навіть просто зберігає його вдома, стає причасником вічної пасхальної радості, яку ніхто й ніколи не зможе в нас забрати — радості, що зцілює і душу, і тіло людини.

Звісно, не можна плутати артос із Тілом і Кров’ю Христовими — це зовсім інша святиня. Артос — це водночас духовний і тілесний засіб, подібний до антидору, освяченої води чи просфори. Він служить для підтримки духовних сил людини в нашій непростій земній боротьбі.

Зберігати артос слід біля святих ікон. Оскільки це велика святиня, бажано заздалегідь приготувати невеликий мішечок (краще з полотна або іншої натуральної тканини), у який можна покласти отриманий шматочок артоса, щоб уникнути осипання крихт святині на підлогу.

Рекомендується поділити артос на маленькі шматочки — так буде зручніше його споживати. Зберігати мішечок слід у відкритому вигляді, щоб артос не відволожився і в ньому не завелися комахи. Якщо ж це сталося, святиню необхідно або принести до храму, або пустити в проточну воду — річку чи море (але не в стоячу воду, наприклад озеро чи ставок).

Споживається артос з молитвою, яку ми читаємо перед вживанням освяченої води та просфори, з додаванням слів: «Христос Воскрес! — Воістину Воскрес!»