Українські аграрії пройшли екватор посівних робіт. Наразі зерновими та зернобобовими культурами засіяно 76% посівних площ, що становить понад 4,3 млн гектарів. Держава очікує, що врожай цього року буде не меншим, ніж минулорічний, що дасть змогу, як пояснюють у партії «Слуга Народу», забезпечити потреби внутрішнього ринку й мати достатньо ресурсу для експорту.
Арсенал держпідтримки
Держава запустила низку програм, що дають змогу не просто підтримувати аграріїв “на плаву”, а й давати змогу їм зберігати ринкові темпи роботи та розвиватися у складних умовах повномасштабної війни. Для цього, як говорять у партії «Слуга Народу», влада передбачила в бюджеті на цей рік понад 6 млрд грн.
Левову частку коштів — 4,7 млрд грн — спрямують насамперед на виплату дотацій на гектар сільгоспвиробникам і на утримання корів, овець і кіз. Розмір субсидії становить 4 тис. грн на гектар, а право на її отримання мають господарства з 1 до 120 га земель, тобто малі та середні фермери. Подати заявку можна через Державний аграрний реєстр.
Грант на сад — програма на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства. Розмір виплат — до 400 тис. грн за гектар. Для участі необхідно мати відповідну земельну ділянку у власності або оренді, а також надати детальний план розвитку свого проєкту. Грант надається через портал «Дія».
Грант на переробне підприємство — для тих, хто планує створити або розвивати такий бізнес. Максимальний розмір гранту — 8 млн грн, які можна використати на придбання обладнання, його доставлення та введення в експлуатацію. Також аграрій має створити від 5 до 25 нових робочих місць і гарантувати, що підприємство працюватиме не менше трьох років. Грант надають у співфінансуванні: для більшості областей держава покриває 50% витрат, для деокупованих територій — до 80%. Заявку можна подати через портал «Дія».
Грант на теплицю — для підтримки та розвитку тепличного господарства. Розмір гранту залежить від площі теплиці й може сягати 7 млн грн. Аграрій зобов’язаний створити не менше 4 постійних та 10 сезонних робочих місць на 1 га теплиці, а також працювати не менше 3 років після завершення будівництва. Заявку можна подати через портал «Дія».
Олена Шуляк: Держава посилено працює над переходом від «сировинної» моделі до глибокої переробки: ціль — переробляти понад 50% врожаю всередині країни, щоб експортувати готову продукцію з більшою доданою вартістю.
Українські фермери активно користуються цими й іншими інструментами підтримки, які надає держава. Так, наприклад, як говорять у політичній силі, вже майже
44,5 млрд грн кредитів отримали 7,4 тис. агропідприємств від початку року за різними програмами підтримки від держави, а для 7,7 тис. господарств нараховані дотації на розвиток тваринництва.
Ефективно працює й один із компонентів програми «Зроблено в Україні», у межах якої агровиробники отримують компенсації за придбання української техніки. Торік фермери придбали 5,3 тис. одиниць техніки. Держава очікує, що цьогоріч попит буде ще більшим, щоб одночасно розвивати вітчизняну промисловість і модернізувати фермерські господарства.
Працює влада також і над очищенням сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних залишків війни. За відповідною програмою компенсацій фермери забрали в обробку майже 1400 гектарів колись забрудненої землі.
Олена Шуляк, голова партії «Слуга Народу», народний депутат:
Команда Президента та партії «Слуга Народу» роблять усе, щоб кожен гектар працював на перемогу
Від початку широкомасштабної війни економіка України опинилася під тиском низки безпрецедентних викликів, які докорінно змінили умови функціонування всіх секторів і змусили ухвалювати нестандартні рішення. Всім довелося оперативно переглянути свої моделі роботи та впровадити нові підходи, особливо українським аграріям, які в перший рік російського вторгнення зіштовхнулися з низкою складнощів, спричинених постійними обстрілами, нестачею пального, розірваними ланцюжками постачання.
Але всі ці труднощі вдалося скоординувати на рівні областей, районів та громад, подекуди навіть у ручному режимі. І до цього процесу разом із регіональними та місцевими керівниками були долучені депутати від партії «Слуга Народу». І, врешті-решт, аграрії вийшли на поля, щоб гарантувати продовольчу безпеку — не тільки нашої країни, а й інших держав, над якими нависала примара голоду через російську агресію в Україні. Всім у світі стало зрозуміло, що українське зерно — на вагу золота.
Вітчизняні сільськогосподарські підприємства, їхні співробітники, без перебільшення, працювали за двох і вдень, і вночі. А влада підставила їм плече — надала широку підтримку, максимально можливу в умовах війни. Держава, як і було обіцяно, виконала все відповідно до запланованих обсягів, вчасно та загалом вийшла на довоєнний, «мирний» показник. Цьогорічна ж посівна триває на повну, й українські аграрії забезпечать її у максимальних масштабах.
Ілля СМІРНОВ,
політичний аналітик
