Олександр вважався зниклим безвісти три роки. Понад три роки провели й інші воїни в полоні. Син повернувся на день народження матері. Але є й замасковані зрадники, яких підсунули нам.
Минулої п’ятниці радісна звістка сколихнула Україну. В рамках обміну полоненими, який узгодили у Стамбулі, на рідну землю повернулось 1000 військовополонених і цивільних осіб.
– Господи, які вони худесенькі, змучені… Але очі в них світяться від щастя, коли зранку співають Гімн України, — розповіла редакції одна з медсестер лікувального закладу.
– Ми їх швидко відгодуємо, бо дівчата на кухні стараються і волонтери везуть смаколики. Добре, що вони вже на рідній землі.
Це ж ціла тисяча українських родин видихнула вільно: «Дочекалися».
Додому повернулися:
Військовослужбовець Національної гвардії України Віталій Ніколайчук з Калинівки. Чоловік рік і десять місяців перебував у ворожому полоні.
Морський піхотинець з Барської громади Ярослав Вікторович Ковальчук, 1994 року народження. Потрапив у полон ще на початку повномасштабного вторгнення і був там понад три роки.
Військовий із Козятина Андрій Муравський. Був у полоні рівно три роки. 24 травня 2022 року розбили їхній батальйон, 24 травня 2025 року він потрапив на обмін.
Юрій Юзвак з Гайсина. Вказують, що перебував у полоні рівно 6 місяців. Служив у 59-ій бригаді імені Якова Гандзюка.
24 травня додому повернувся Сергій Загика з Городківської громади. Пробув у полоні 19 місяців.
27-річний Ігор Бадаєв зі Стрижавки. Хлопець служив головним сержантом 5-ї групи спецрозвідки. 13 березня 2022 року він потрапив у полон і провів там понад три роки.
Микола Карпов із села Липівки Томашпільської громади. Військовослужбовець 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони. У полон потрапив у квітні 2022 року біля села Ставки у Лиманському районі Донецької області.
Микола Шуткевич родом з Ямполя. Військовослужбовець 56-ї бригади. Перебував у полоні з лютого 2023 року.
Боєць з прапором 14 бригади Нацгвардії «Червона калина», яка дислокується у місті Калинівка (не вдалося ідентифікувати).
З полону також повернувся захисник із Хмільницької громади Сергій Кащук. Вдома його 440 днів чекали рідні.
Також повідомляли про звільнення трьох військовослужбовців Могилів-Подільського загону, не називаючи імен. Усі вони були у неволі з жовтня 2023 року.
У Бабчинецькій громаді Могилів-Подільського району повідомили про звільнення з полону Михайла Золіна.
З полону повернулися:
Анатолій Горобець — мешканець села Збаржівка Погребищенської міської громади.
Сергій Головенко з села Олександрівка Тростянецької громади. Сергій служив з перших днів Великої війни. Спочатку у теробороні, потім — Миколаїв, Херсон, врешті — Донецький напрямок. Більше семи місяців «на нулі». Під Невельськом у березні 2023 року потрапив у полон. Це сталося на очах побратимів, тож про долю Сергія знали. Він був спочатку в донецькій колонії, потім перевезли в інше місце.
25 травня обміняли Олександра Івановича Бурбеза, 21.03.1977 р.н., мешканця села Біляни Чернівецької громади. Чоловік зник безвісти 27 липня 2022 року й довгі 2 роки і 10 місяців перебував у ворожому полоні.
Додому повернулися троє мешканців Бершадської громади: Роман Волощук, житель Яланецького старостинського округу, Федір Шеремета з Бирлівського старостинського округу та Олександр Геращенко з Маньківського старостинського округу села Крушинівка.
Але серед полонених знову немає «азовців», яким командування наказало здатися. Їхні дружини на акціях з підтримки військовополонених кажуть, що цих бранців окупанти називають «фашистами» і утримують у найжорсткіших умовах. Багатьох засуджують на великі терміни і відмовляються повертати. А вони ж такі самі захисники України, як і всі інші.
– Замість «азовців» повернули зрадника, який вимагав у наглядачів ножа, щоб різати ним українських полонених, – обурюються інші бійці, які впізнали перевертня. Зараз ним та іншими, хто співпрацював з окупантами, займеться українська служба безпеки.
Сергій Бойчук
