Чоловікові світить до 7 років за гратами.

Селище Агрономічне під Вінницею — щось на зразок столичної Конча-Заспи. Тут проживає чимало знаних у місті заможних людей. Тому інформація про стрілянину серед білого дня біля кінно-спортивного комплексу «Вінниччина» 10 червня викликала неабиякий резонанс серед містян.

Згодом у місцевих пабліках почали з’являтися фото та відео інциденту. Дужий молодий чоловік у шортах, з пістолетом у руках невпевнено йшов вулицею і агресивно кричав: «Кого першим за…башити?» І це були не кадри голлівудського бойовика, а реальне відео з камери спостереження.

Видно, йому дуже хотілося когось «завалити», бо, зрештою, його жертвою став випадковий перехожий, котрий зробив нетверезому стрільцю зауваження через агресивну поведінку. Мовляв, що ти собі дозволяєш і чому ходиш по вулиці зі зброєю у руках.

У відповідь неадекват, не роздумуючи, кілька разів пальнув у бік перехожого, вже коли на місце прибула перша поліцейська автівка. До речі, за нею мчав цілий кортеж патрульних машин із «швидкою допомогою». І викликав їх не поранений перехожий, бо стрілянина на вулиці — це вже був другий акт агресивної вистави, влаштованої, як згодом з’ясувалося, колишнім працівником поліції…

Все це збило войовничий запал стрільця, котрий погрожував і прибулому наряду поліції. Тому він позбувся бойового пістолета і якимись манівцями зник у невідомому напрямку. Принаймні на місці пригоди затримати його правоохоронцям не вдалось. Зате поранений у плече, з пошкодженою ключицею небайдужий перехожий від больового шоку вже нікуди не міг рухатись, а стікав кров’ю. Він і став першим пацієнтом «швидкої».

З чого все почалося?

Почалося з того, що нетверезий, як розповіли свідки події, колишній поліцейський Віталій Мотрук привіз своїх доньок на заняття до кінно-спортивного клубу. Автівку, ніби позичену в товариша, залишив біля воріт. Якраз у цей час сюди приїхала покататися верхи вінничанка Ангеліна Надорожна. На подвір’ї закладу вони зустрілися. Після кількох незрозумілих претензій і образливих фраз експоліціянт накинувся на жінку з кулаками. Свідки стверджують, що перелякана Ангеліна жодним словом не відповіла нападнику.

Але це його не зупинило. Вгамовувати чоловіка кинулася інструктор клубу Юля, але і вона отримала стусанів. Тим часом свідки вже викликали чоловіка постраждалої і всі необхідні в таких випадках служби. Попри те, що на подвір’ї КСК в істериці билася донька стрільця і кричала: «Папа, зупинись, бо тебе уб’ють», — агресивний чоловік побіг за зброєю до автівки. І якби не той самий випадковий перехожий, якому експоліціянт поранив ключицю, невідомо, в кого він би ще стріляв із бойового пістолета і чим би це все могло закінчитись.

Втім, і без того наслідки п’яного дебошу колишнього працівника поліції відправили на лікарняний двох осіб: 34-річного перехожого, який з відомих причин відмовився називатися, і Ангеліну зі струсом мозку і саднами на обличчі та тілі.

В автівці стрільця поліцейських чекав сюрприз

Правоохоронці першим ділом перевірили автомобіль «Туарег», на якому приїхав Мотрук. І в ньому виявили карабін і запасні набої до нього та до пістолета. До речі, їх було достатньо для того, щоб «за..башити» з десяток людей. Як уже зрозуміло, будь-кого, хто би випадково опинився на його шляху, навіть з найкращими намірами.

Знайомі постраждалої Ангеліни «не на камеру» розповіли, що Віталій має чи мав приватну охоронну фірму. І крутиться серед впливових людей. До 2018 року працював у ГУ обласної поліції старшим оперуповноваженим. Відповідно, тому так себе і поводить. Більше того, ніби кілька років тому він співпрацював із чоловіком постраждалої Миколою Надорожним. І, наче, розійшлися вони, як викрикував Віталій, не дуже доброзичливо. І, ніби, цей вибух давньої, певно, заболеної якоїсь образи і штовхнув нетверезого стрільця напасти на дружину колишнього роботодавця.

Микола Надорожний підтвердив журналістам, що особисто знає нападника і вважає, що саме він мав стати ціллю стрільця.

— Я приватний підприємець і мав компанію, де Віталій Мотрук працював директором. Далі ми домовилися, що він буде займатися охоронною діяльністю сам, і у 2019 році я йому переписав корпоративні права, — каже чоловік.

Але у вересні 2024 року  Віталій залишив ту роботу. За словами Миколи, з того часу почалися постійні п’яні дзвінки з вимогами фінансової допомоги. І от останнього разу, десь три-чотири місяці тому, він зателефонував п’яний і каже: «Ти нажив собі ворога. Бійся. Я тебе знайду і вб’ю». Хоча тверезим він ніколи мені не погрожував, і у нас, здається, були товариські стосунки.

Здогадки пана Миколи підтримують і люди з оточення постраждалої, наявність в автівці такого арсеналу зброї може свідчити і про планування набагато жорсткіших дій, якби колишній поліціянт у такому стані зустрів Миколу. Але, як би там не було, що б хто не говорив про бізнесові розбірки, навряд чи зміг би нормальний чоловік, тим більше колишній правоохоронець, жорстоко побити тендітну жінку, яка не сказала йому жодного образливого слова.

Заради об’єктивності слід зазначити, що чоловік постраждалої Ангеліни далеко не остання людина у Вінниці. Він тримає великий бізнес, волонтерить на ЗСУ. Конфліктів із підлеглими не має. Як кажуть, тут уже точно найшла коса на камінь…

Не змогли затримати відразу чи не захотіли?

Багатьох вінничан хвилює запитання: «Чому нетверезого дебошира, який реально створював загрозу для оточуючих, не затримали на місці події?» Одна із розхожих версій така: «Колишніх ментів не буває». Не виключено, що 41-річний власник донедавна успішної охоронної фірми має добрячий «дах» у вищих поліцейських колах області. Хоча офіційна версія — він погрожував поліцейським зброєю.

Але невідомо, як би розвивалися події при інших балансах впливів. Скажімо, якби постраждала була простою вінничанкою чи якби не виявилось на місці надзвичайної події камери відеоспостереження. А так довелося шукати колишнього колегу на арендованій квартирі, де він сховався. Знайшли його кордівці і в кайданках доправили до СІЗО. Кажуть, що він збирався втекти за межі Вінницької області, а, може, й України.

А далі мовою протоколу: «41-річному чоловіку, якого підозрюють у вчиненні стрілянини в селищі Агрономічне, суд призначив запобіжний захід — тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави».

Йому інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу України: ч. 1, 4 ст. 296 — хуліганство; ч. 1 ст. 129 — погроза вбивством; ч. 1 ст. 345 — погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу. У разі доведення вини йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

Цікаво, а що тепер, при наявності стількох уже з’ясованих обставин, свідчень, відеозаписів та доказів, завадить доведенню вини підозрюваного? Сподіваємось, що розслідування буде об’єктивним, а рішення суду — справедливим.

Про «баланси впливів» та «відчайдухів» на фронті

На жаль, мусимо визнати, що протягом останніх тридцяти років в Україні сформувалася нездорова ієрархічна система співіснування так званої «владної еліти», яка «рішає» всі питання і часто-густо зовсім не рахується із потребами простих громадян і народом. Хоча в цивілізованих суспільствах саме цих простих громадян вважають головними в країні і чемно називають платниками податків.

А чиновники, поліцейські та всі інші, хто утримується на гроші платників податків, повинні захищати простих людей і відстоювати їхні законні інтереси. І в судах, і в розкритті злочинів, і у вирішенні всіх адміністративних клопотів. Повинні, але у нас чомусь не завжди роблять. Ніби якихось дві паралельних реальності.

Війна загострила почуття справедливості в суспільстві, бо така ієрархічна система влади негативно впливає не лише на цивільних, а й на боєздатність армії. Адже оті командири, що вимагають хабарі від солдатів і вигадують різні незаконні фінансові схеми, крадуть разом з чиновниками бюджетні кошти — це продукт системи, яка продовжує діяти у форматі «балансів впливів».

Нарешті, просто напрошується ще одне логічне запитання: «Чому сорокарічні здорові колишні поліцейські на вулицях мирних українських міст шукають серед перехожих, кого б це «за…башити»? Чому вони, п’яні, гасають на дорогих автівках із арсеналами зброї? Коли держава, нарешті, відчепиться від 18-літніх юнаків і зверне серйозну увагу на 40-річних пенсіонерів силових структур?! Адже їх учили і утримували за рахунок держави. А тепер цю державу треба захищати. І це, як кажуть у політичних верхах, — обов’язок кожного.

Тим більше, що на фронті часто не вистачає таких досвідчених відчайдухів і там є кого «валити» десятками. Отам ворог, і на нього треба направляти свої негативні емоції та дурну силу.

Анатолій ЖУЧИНСЬКИЙ

Фото Нацполіції та із соціальних  мереж