Рослина любисток має багато назв: “купальна трава”, “гірська селера”, “любим”, “любець”, “любчик”, “любовне зілля”.

В Україні маленьких дівчаток обов’язково купали у відварі любистку, це робилося для того, щоб коли вони подорослішають, їх любили хлопці. Предки вірили, що любисток зможе захистити від чар русалок. А ще його називали гірською селерою і любовним стеблом. Чаклунки варили з любистку приворотні зілля, а по п’ятницях (у день Венери) – проводили приворотний любовний ритуал. Якщо ви заварите чай з Любистока, то такий напій загострить любовний потяг між подружжям.

Жінки за старих часів додавали його листя не тільки до чаю, а й до інших напоїв: компоту, квасу. А дівчина, яка бажає домогтися відповідного почуття у вподобаного їй хлопця, повинна була поїти його чаєм саме в п’ятницю, попередньо скупавшись у відварі любистку. За старих часів нареченим у поділ сукні зашивали листочок любистку, щоб чоловік кохав усе життя. Якщо любисток носити зашитим у ладанку, то псування і пристріт будуть не страшні.

Сік цієї рослини має протизапальні та ранозагоювальні властивості, а відвар з любистку має чудову відхаркувальну, сечогінну та тонізувальну дію. У знахарстві застосовують усі частини любистку, де кожна має свою сферу призначення.

Любисток дуже часто застосовується в кулінарії як прянощі.

Однак варто пам’ятати, що цей інгредієнт можна назвати “на любителя”, оскільки його стійкий пряний запах і надмірно солодкий смак можуть подобатися не всім. Тому спочатку його необхідно додавати в невеликих кількостях до овочевих салатів, соусів, м’ясних страв, а також страв із рису, овочів, риби та птиці.

Ефірна олія любистку є дуже сильним афродизіаком.

Любисток так само використовують під час лікування алкоголізму. Для цього роблять спеціальний настій. Який потім невеликими порціями підмішують у спиртне. Потяг до спиртного досить швидко минає.

У склянці спирту або горілки настоюють лаврове листя і любисток 50/50. Настоювати потрібно не менше 15 днів. Потім цю настоянку потроху підмішувати в спиртне.

Відвар коренів любистку використовують для зміцнення волосся. Він втирається в шкіру голови.

Наші прабабусі й бабусі завжди тримали біля себе любисток. У селі недалеко від порога або біля хвіртки садили цю рослину. Від пристріту, заздрісних думок. Щоб гість завжди проходив біля цього кущика перед тим, як потрапити до хати. Взимку завжди мили голову з любистком. Казали, що болі головні зникають і голова світла стає. Шановні жінки, хочете бути молодою, з шикарним волоссям, та ще й із купою шанувальників – купайтеся в любистку. На початку тим, хто не користувався цією травою раніше, потрібно бути обережними в дозуванні – 1 столової ложки вистачить на ванну.

Про любисток знали споконвіку, його вважали щасливою рослиною, що приносить кохання і щастя. Любисток має рости на кожному подвір’ї, тоді й у домі буде добре.

Відвар любистку пили, щоб вгамувати серцевий біль, викликаний любовними переживаннями.

Для зміцнення і росту волосся використовують настій любистку як ополіскувач. Після регулярного застосування відвару або настою любистку як засобу для ополіскування, волосся набуває шовковистості, пишності та неймовірного блиску. Ефірні олії любистку належать до афродизіаків і сприяють сексуальному збудженню. А спеціальним відваром трави любистку можна лікувати запальні захворювання верхніх дихальних шляхів і водянку.

Любисток добре позбавляє пігментних плям. Для цього необхідно приготувати відвар із коріння і використовувати його для вмивання.

Незважаючи на видиму користь любистку, хочеться сказати і про його шкоду.

Основним протипоказанням любистку є виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки. Відвари любистку і фармацевтичні препарати на його основі забороняється вживати вагітним жінкам, оскільки ця травичка спричиняє приплив крові до органів малого таза і може спровокувати викидень.

Лікарський любисток має безліч цілющих властивостей. Він добре загоює подряпини, садна і порізи. Любисток не тільки здатний очистити шкіру, а й вилікувати гнійні рани.

Любисток має протизапальну, антибактеріальну, протисвербіжну, болезаспокійливу, спазмолітичну, седативну, жовчогінну властивість. Ця рослина регулює менструальний цикл, знижує метеоризм, покращує травлення і підвищує апетит. Тому цю травичку активно використовують у фармакології та косметології для промислового виробництва багатьох лікарських і косметичних засобів.