У Вінниці відкрили виставку, яка розбиває стереотипи й огортає глядача теплом. Усі експонати – творіння військових, які втратили зір через війну, але не втратили себе.
Згодом усі ці вироби – оздоблені вручну, вкриті кольоровою глазуррю та обпалені у печі – можна буде придбати в артпросторі «Етно Чари» і таким чином підтримати наших ветеранів у зовсім новій та щирій для них справі.
«Гончарство в темряві» – це безкоштовний 45-денний курс навчання в вінницькій гончарній майстерні «Етно Чари» та реабілітація на базі Центру комплексної реабілітації «Поділля». Цей унікальний проєкт стартував в травні 2025 року, а його першими випускниками стали п’ять ветеранів: Антон з Кропивницького, Руслан і Андрій зі Львівщини, Олег з Житомирщини і Андрій з Дніпра.
Їхні життєві історії з дуже різними шляхами можна прочитати на фейсбук-сторінці проєкту за QR-кодом.
Антон Богач, наприклад, активно веде сторінку у ТікТок, розповідаючи про життя із втратою зору, і вже пройшов курси масажиста. А Руслан Рижко, ветеран АТО і російсько-української війни, розповів, як рік не міг прийняти свою втрату зору, через що довго відмовлявся від реабілітації.
Коли учасники Школи гончарства розпочали свій творчий шлях довжиною у півтора місяця, то мало хто міг уявити, що вони не просто навчаться, а створять справжні мистецькі роботи. Чайники, вази, келихи – кожен виріб має власну історію. Зі здобутків ветеранів чашки різних форм, тарілки, блюдця, підсвічники, келихи, керамічні квіти, вази тощо.
Андрій Козиренко, який до того, як стати на захист нашої країни, працював 3d-дизайном, освоїв навіть форму чайника! Герой каже, що потрапив на проєкт майже випадково, і не очікував, що це поверне йому віру в те, що знову зможе творити й експериментувати. Тепер же разом зі своєю дружиною думають про власну сімейну справу – створити гончарну майстерню у своєму будинку.
«За такий короткий період в мене був план навчити хлопців робити невеличкі прості вироби, але я не очікувала, що вони спробують робити вази і чайники. Ці форми ще не зовсім досконалі, але це тільки початок, – сказала засновниця артпростору «Етночари» Вікторія Ніколаєва, і додала, звертаючись до учасників: – Я дуже вдячна, що дозволили бути присутніми у вашому житті. З першого дня була абсолютно впевнена, що у вас все вийде. І у вас буде виходити надалі, для чого я завжди є на контакті і готова надалі допомагати».
Оскільки метою цього проєкту є не тільки реабілітація ветеранів, а й надання нових можливостей для самореалізації та соціальної адаптації, то після курсу кожному з ветеранів подарували професійне гончарне коло – перший крок до нової справи, а також глину та інструменти для роботи – щоб вони продовжили займатися гончарством, повернувшись до себе додому.
«Я дуже радий, що брав участь у цьому проєкті і в початковому рівні освоїв працю гончара, тому що перебуваючи вдома, в чотирьох стінах, я себе шукав. Я дякую команді «Центру реабілітації Поділля» і команді «Етно Чарів» – за терпіння, в першу чергу. Мені приємно, що щось вийшло на першому етапі. Буду далі працювати над собою», – поділився учасник проекту Руслан Рижко.
Вже триває курс і для другої групи ветеранів, і за його підсумками організатори влаштують велику виставку-продаж виробів усіх учасників проєкту «Гончарство в темряві».
Директор «Центру реабілітації Поділля» Роман Штогрин поділився думками про важливість проєкту, адже працевлаштування незрячих в Україні – рідкість, тож вони прагнуть підтримувати учасників і надалі, аби це не залишилось лише приємним спогадом, а стати поштовхом до реальної роботи.
«Ми вам всім насправді дуже вдячні за те, що маємо можливість ходити на виставки. Ви – справжні Захисники з великої літери. Ви для нас всі Герої. Ви дуже класні, дуже сучасні, і я дуже радий з кожним з вас познайомитися», – подякував він ветеранам.
«Гончарство в темряві» реалізує ГО «Центр соціально-інклюзивного партнерства» в співпраці з артпростором «Етно Чари» в межах проєкту «Посилене партнерство для сталого відновлення» (EPSR), що фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з міжнародної співпраці та розвитку (Sida) та виконується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Більше про ініціативу – за QR-кодом.
Сергій Годун
