Або три звичних слова про Порошенка

У селі Городківка Тульчинського району Вінницької області нещодавно з’явилися нові білборди, які викликали жваве обговорення серед місцевих жителів. На них розміщено повідомлення від колишнього президента України, депутата Верховної Ради Петра Порошенка, де йдеться про те, що він особисто фінансує асфальтування вулиць села. У тексті зазначено: «Дорога будується за податки П. Порошенка в бюджет Городківки. Далі буде — вул. імені Героя України О. І. Порошенка та вул. Благовіщенська».

Однак, перш ніж впасти перед шановним Петром Олексійовичем на коліна зі словами вдячності, потрібно трохи перемотати час назад і зануритися в причину цієї проблеми. Щоб зрозуміти весь цинізм ситуації, треба згадати, чому взагалі дорога в Городківці опинилася в такому стані. І тут варто говорити не про “зношене покриття”, а про масовану експлуатацію важкою технікою, яка не мала й не має права курсувати такими маршрутами в таких обсягах.

Кожен місцевий чудово знає, що підприємства Порошенка обробляють на території Крижопільської та Городківської громад тисячі гектарів землі, а важка техніка день у день руйнувала дорожнє покриття. І не варто бути транспортним експертом, щоб усвідомити масштаб руйнування дорожнього полотна після легковика та важкого зерновоза.

І ось, після того як дорогу довели до стану, коли на деяких ділянках уже можна було лише пішки пересуватись або трактором, на горизонті з’являється Порошенко… але вже не як один із тих, хто добив інфраструктуру, а як “рятівник”. Людина, яка роками збагачувалась ігноруючи проблеми простих людей, раптово про них згадала? Віримо?

Городківчани пам’ятають, як колись боролися за збереження доріг у населеному пункті, але Петро Олексійович чомусь не хоче про це говорити. Він не воліє згадувати про те, як місцеві жителі перекривали, блокували роботу його сільгосптехніки, влаштовували акції протесту. У результаті рух важкого транспорту був змушений змінити маршрут і піти в об’їзд — навколо Городківки. Шкода, що пізно, бо дорога вже на той момент була суттєво зношена і потребувала значних фінансових вкладень на її повний ремонт, а не часткове «відновлення».

А тепер — головне.

Після того як частину дороги “відновили” (і не за рахунок Порошенка, а за бюджетні кошти — за коштів платників податків, звичайних людей — що підтверджується даними публічного реєстру закупівель ProZorro), з’явилась негласна вказівка:

Техніці його ж підприємств категорично заборонили знову користуватися оновленим відрізком дороги.

Бо піар уже зроблено, білборди повісили, а ще раз доводити покриття до стану кратерів — буде вже надто очевидно.

Виходить, схема така:

Спершу знищити інфраструктуру через бізнес-активність;

Потім за державні гроші «відновити» — і виставити це як свою заслугу.

А після — створити штучне «бережливе ставлення» до дороги, щоб білборди довше висіли й не викликали питань.

То чи варто дякувати людині за те, що вона на якийсь час припинила псувати те, що сама ж і зруйнувала?

Ігор Сад