Відбулося перше судове засідання у справі про смертельне ДТП. Аварія сталася у травні 2024-го. Неподалік Голоскова, у напрямку Летичева Хмельницької області, 29-річний водій збив 24-річного Віталія Недошивко, який був свідком в іншій ДТП і саме давав показання. Потерпілий загинув через два дні після події перебуваючи у реанімаційному відділенні Летичівської багатопрофільної лікарні.

Дана аварія трапилася неподалік села Голосків на Хмельниччині, на автодорозі сполученням «Стрий — Ізварине». Коли поліція збирала докази й опитувала 24-річного Віталія Недошипко щодо ДТП, інший водій, 29-річний уродженець Запорізької області, збив Віталія, а після влетів у карету швидкої допомоги. Потерпілого госпіталізували до Летичівської багатопрофільної лікарні.

До медзакладу Віталія доставили із закритою черепно-мозковою травмою, переломами обох ніг, чоловік втратив багато крові. Медики два дні боролися за життя Віталія, однак від отриманих травм він помер 13 травня 2024-го.

За даним фактом слідчі Хмельницького районного управління поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого) Кримінального кодексу України і наразі встановлюють усі обставини події.

Дівчина загиблого Ірина розповіла: того дня пара, разом із їхньою собакою Харлі, завершували свій переїзд із Запоріжжя до Тернополя, адже жити під постійними обстрілами уже не було сил.

— Ми вже жили 2 тижні в Тернополі й на цей раз приїхали за останніми речами. В Хмельницькій області ми стали свідками ДТП, вийшли з нашої машини допомогти водію який був винний, він там майже побився з військовим, ми залишились як свідки, перейшли за огородження на іншу сторону дороги. Приїхала швидка і поліція, ми стояли на зеленій зоні у дороги, і на мого чоловіка з собакою був скоєно наїзд на дуже великій швидкості, мене та ще 4 людей було відкинуто заднім колесом в кювет, а само авто врізалось у швидку, — так описує цю аварію Ірина.

Після аварії Віталія Недошивко госпіталізували до Летичівської багатопрофільної лікарні. Їхній собака Харлі загинув під час зіткнення на місці, а за життя Віталія медики боролися два дні. Від отриманих травм чоловік помер 13 травня 2024 року.

Ірина займалася лікуванням коханого, допоки він був у реанімації, а після взяла на себе витрати та організацію поховання. Поховали Віталія Недошивко 16 травня 2024-го у рідному селі Відрадне у Запорізькій області.

— Через його смерть довелось знов повертатись у Запоріжжя, всі 12 годин дороги тримала руку над його труною, та 5 годин лежала над труною коли його привезли додому. Коли закриваю очі бачу Віталіка та Харлі і не можу заснути.

Як розповіла Ірина, після у неї діагностували тяжку депресію: їй призначили антидепресанти. Заразом розпочалися проблеми зі здоров’ям іншого характеру.

Ірина показала документи, які вказують на те, що підозрюваним у вчиненні даного правопорушення, а саме наїзді на Віталія, є Владислав Плужниченко.

Він родом із Запоріжжя. Зараз йому 30 років. Має двох дітей. Підприємець. Займається інвестиціями. Має власні рекламні агенції, проводить навчальні курси. Ірина надає скріни, які на думку дівчини вказують на те, що учнями чоловіка були й росіяни.

Раніше обвинувачений уже 4 рази притягувався до відповідальності за ДТП: три аварії трапилися у 2018-му, ще одна — у квітні 2024-го. В одній дорожньо-транспортній пригоді був потерпілий. В усіх справах чоловіка притягували до адміністративної відповідальності: суд призначав штраф від 340 до 850 грн.

На своїй сторінці в Інстаграм обвинувачений говорить про те, що, цитуємо «убил человека» і що.

— Дуже багато нервів було потрачено при пошуку доказів проти обвинуваченого, розмови з його підопічними, те, як він працює з росіянами, те, як він не скриває, як порушує закони та обманює людей, скільки було ДТП вже, те як він себе нагло поводив у реанімації, після смерті ніби йому все сходить з рук. Він навіть підійшов до мене обняти після з фразою «та все класно буде», я була в такому стані що в мене пропав дар мовлення, — розповіла Ірина.

Відповідно до ухвали суду від 13 травня 2025-го, обвинуваченому обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Ірина Рогова, дівчина загиблого, у даному судовому процесі виступає потерпілою: після аварії у неї були численні синці та гематоми. Через суд вона встановила факт спільного проживання з Віталієм і їй присвоїли статус цивільної дружини (пара жила разом 5,5 років, — прим.автора). Заразом вона подала позов щодо морального відшкодування, серед них і витрати на лікування та поховання Віталія, уся документація про купівлю собаки Харлі, а також — компенсації за правничу допомогу.

Як розповіла Ірина, на підготовчому (технічному засіданню) адвокат обвинуваченого вимагав відкликати її позовну заяву. Розгляд цього питання відклали. Після того засідання вони не спілкувалися. Однак раніше Владислав намагався зв’язатися з Іриною та дівчина відмовилася від особистого спілкування й скерувала його до свого адвоката.

Відбулося судове засідання у даній справі. Як розповіла Ірина, яка була присутня онлайн, на її позовну заяву адвокат захисту подав відкликання.

— Мені за рік не було виявлено жодного співчуття, а у відзиві написано: «Співчуває матері, оскільки вона втратила сина та Роговій Ірині».

Обвинувачений свою провину повністю визнає. Його адвокат клопотав про те, щоб скасувати запобіжний захід його підзахисному. Та прокурор подав клопотання про продовження запобіжного.