Преподобний Стефан Махрищський був родом із Києва. Чернецтво він прийняв у Києво-Печерському монастирі, де провів кілька років у подвигах. Через утиски з боку папістів преподобний змушений був залишити Київ і переселитися в місцевість Махрище поблизу Городища.
Люблячи безмовність і усамітнення, преподобний спочатку не приймав учнів. Однак у 1358 році він заснував обитель, у якій був поставлений ігуменом. Згодом, разом з учнем Григорієм, преподобний заснував ще одну — пустельну — обитель на річці Авнежі, але за наказом князя повернувся в Махрищський монастир.
Суворий до себе і милостивий до інших, преподобний Стефан невтомно трудився в обителі, більше за всіх. Братію наставляв на шлях спасіння лагідним і тихим словом, носив грубий одяг і волосяницю.
Доживши до глибокої старості, преподобний прийняв велику схиму й мирно спочив 14 липня 1406 року. Під час будівництва нового кам’яного храму на честь Пресвятої Трійці в 1550 році його чесні мощі були виявлені нетлінними.
