В рамках флагманського проєкту Міністерства розвитку громад та територій України «Рух без бар’єрів» у Вінниці облаштовують перший безбар’єрний маршрут.
Він передбачає облаштування 12 кілометрів доступного простору і пролягає від багатоповерхівки на Зулінського, 49, де міська рада встановлює ліфт за зверненням ветерана російсько-української війни з інвалідністю, до середмістя.
Доступні адмінпослуги
Наразі, в межах ініціативи, завершуються роботи, націлені на забезпечення доступності Прозорих офісів міста.
«До наших Прозорих офісів щоденно звертаються тисячі людей, серед яких багато маломобільних відвідувачів. Вони можуть користуватися пандусами, адаптованими інформаційними терміналами, послугами для ветеранів, сервісом відеозв’язку з перекладачем жестової мови та іншими сервісами. Водночас, щоб вінничанам було ще зручніше отримувати адміністративні послуги ми маємо постійно удосконалюватися, змінюючи відповідним чином наші приміщення та дооснащуючи їх», – зазначає директорка департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Ірина Копчук.
«Власне, з моменту відкриття, у 2008 році, Прозорі офіси міста облаштовувались з урахуванням принципів безбар’єрності. Наразі ми маємо нові норми ДБН, які необхідно враховувати та проводити відповідні роботи аби ці простори стали ще доступнішими для усіх вінничан», – каже начальниця відділу безбар’єрності департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради Євгенія Штельмах.
За її словами, наразі цей процес добігає до завершення. Усі роботи виконують, відповідно до рекомендацій фахівців.
Наприклад, сходи в усіх ЦНАПах міста уже обладнали поручнями нового зразка. Адже згідно з оновленими рекомендаціями відкриті сходи пішохідних шляхів повинні мати з обох боків поручні на висоті 0,7 м і 0,9 м.
Також в Прозорому офісі на Соборній встановили спеціальну дворівневу рецепцію аби звертатися до адміністратора ЦНАП було зручно також людям, які пересуваються на кріслах колісних. В інших ЦНАПах такі рецепції були встановлені раніше.
Адаптують зупинки
Крім того, в межах проєкту, на замовлення департаменту комунального господарства та благоустрою міськради, розпочали адаптацію під потреби маломобільних мешканців зупинок громадського транспорту на вулицях Зулінського та Грушевського.
«В межах маршруту департамент курує перетворення під потреби маломобільних груп населення загалом шістьма проєктами. Наразі, роботи уже стартували на перших двох: зупинках громадського транспорту на вулиці Зулінського та Грушевського. Зупинка на Зулінського є однією зі стартових точок безбар’єрного маршруту, адже в будинку поруч проживає ветеран російсько-української війни. А зупинка на Грушевського, серед іншого, є великим транспортним вузлом, який сполучає центр міста з іншими мікрорайонами», — розповідає заступник директора департаменту комунального господарства та благоустрою міськради Юрій Ковальчук.
Передбачається оновлення платформ зупинок, облаштування кассельських бордюрів, завдяки яким тролейбус чи автобус, може під’їхати впритул до зупинки, щоб пасажири могли легше потрапити в транспорт чи залишити його. Крім того, біля зупинок передбачено облаштування пониження тротуарів прилеглих пішохідних переходів для потреб маломобільних груп населення, зокрема для людей на кріслах колісних, а також батьків з дитячими візочками, облаштування цих місць тактильною плиткою, щоб було зручно людям з порушенням зору.
«В питаннях безбар’єрності сьогодні місто змінюється на краще: облаштовуються пониження біля пішохідних переходів і встановлюється тактильна плитка, адаптуються транспортні зупинки. Зупинка на Грушевського — це не лише важливий пересадковий майданчик, це також те місце, яке відкриває доступ до низки культурних об’єктів громади: театру, парку, Європейської площі. Тому те, що ця зупинка буде адаптована — це, безумовно, плюс. Зі свого боку, ми перебуваємо на постійному зв’язку з департаментом комунального господарства та благоустрою, озвучуючи свої пропозиції. Так само, долучаємось до процесу, безпосередньо під час виконання тих чи інших робіт», — зазначає голова ГО «Гармонія» Людмила Нецкіна.
Долучають до обстеження маршруту ветеранів
До додаткового обстеження ділянок майбутнього маршруту департамент відновлення та розвитку Вінницької міської ради також долучає ветеранів. Завдяки такій взаємодії вдається краще розуміти запит цільової авдиторії, і відповідно реагувати на нього, покращуючи та адаптуючи громадський простір під потреби маломобільних груп населення.
В межах одного з таких заходів, Захисники оцінили стан тротуарів, пішохідних переходів, порівняли зручність низькопідлогового та звичайного тролейбусів, а також доступність зупинок громадського транспорту, зокрема, на вулиці Грушевського.
Як зазначає Армен Гарибян, на сьогодні в місті проводиться чимало робіт, але важливо продовжувати працювати в цьому напрямку.
«Ми розуміємо, що це неможливо, зразу взяти і все зробити за один день, та важливо не зупинятися на досягнутому», — каже він.
Костянтин Дяченко зауважив щодо необхідності продовження сигналу світлофора для переходу дороги, адже якщо людина користується протезом — для цього потрібно більше часу.
«Також бордюри можуть бути незручні, або якісь нерівності, чи ями на дорогах. В мене протез на механіці, а вона іноді дає збій, тож доводиться постійно бути уважним, аби не спіткнутися», — розповідає він.
Як додає Євгенія Штельмах, наявність рівного тротуарного покриття — це також елемент безбар’єрності, тому варто на такі речі звертати увагу, адже це особливо актуально в нинішніх умовах, коли значно збільшилась кількість людей, які користуються протезами чи пересуваються на кріслах колісних.
Олег Мамошин своєю чергою звернув увагу на моменти, які важливі для людей з порушеннями зору, зокрема він зазначив, важливо, аби світлофори мали голосовий супровід, а в транспорті оголошувались зупинки.
За словами Євгенії Штельмах, подібні зустрічі – це можливість почути думки людей та напрацювати відповідні рекомендації, які дозволять зробити Вінницю справді зручною для мешканців.
Крім того, як зазначає Армен Гарибян, сьогодні як ніколи доцільно проводити просвітницькі кампанії, навчати людей правильній комунікації та терпимості. Адже не усі ветерани, які ходять з протезом, показують це. Багато хто ховає його під одягом. Тому перш ніж зробити комусь зауваження, що той повільно чи не так іде, в першу чергу варто замислитись про причину тієї чи іншої ситуації.
«Ще один момент, хоча, напевно, 95% людей хочуть нам якось допомогти — вони не знають, як це зробити правильно. Не попереджають, що попереду сходинка, наприклад, чи роблять занадто різкі рухи, на які ти не встигаєш зреагувати. Цьому теж потрібно навчати. А загалом, справжня безбар’єрність — це самостійність, це коли можна вийти з дому без сторонньої допомоги, самостійно сходити в магазин чи ще кудись», — додає Олег Мамошин.
Наразі, як зазначає Євгенія Штельмах, в місті стартувала серія навчальних заходів з питань безбар’єрності та етики спілкування з людьми з інвалідністю, в межах яких представників різних професій та сфер навчають правильній комунікації.
Більше того, з ініціативи громади, заради зручності Ветеранів проводиться робота і по другому безбар’єрному маршруту: від ветеранського простору «Побратим» до зупинки по вулиці Отамановського.
Цей проєкт фінансується коштом бюджету громади і передбачає усунення фізичних бар’єрів вздовж маршруту, формування мережі доступних комунальних та приватних закладів, а також зупинок громадського транспорту.
Усі роботи виконуються відповідно до державних будівельних норм та затвердженого міською радою Альбому стандартних рішень для міського простору, який розроблено з урахуванням принципів інклюзивності та доступності будівельних споруд та громадського середовища.
Сергій Годун
