Вони – від генерала-поручника армії УНР Михайла Крата про вдалий бій за місто Тульчин, що на Вінниччині. Звільнення населеного пункту від більшовиків відбулося у 1920 році.
Уривок з книги мемуарів генерала-поручника армії Української Народної Республіки Михайла Крата «Чорні Запорожці» опублікували у 72 окремій мотопіхотній бригаді ім. Чорних Запорожців.
Початок травня 1920-го. Завдяки відібраним документам захопленого більшовицького комісара, який віз гроші до Тульчина, Михайло Крат дізнається, що червоноармійці навіть і не передбачають появи Армії УНР в районі Тульчин-Вапнярка. Тож із самого ранку, коли більшовики ще сплать, стомлені святкуванням першого травня, українська армія готується до бою.
“У ліску на північ від Антополя зосередився піший Запорозький полк; за лісом стала батарея Чорних Запорожців. Поступили донесення від командирів усіх поодиноких груп, що вони зайняли вихідне становище. На мій наказ (отаман Гулий був з Чорними вліво від нас) сотник Черніцин подав команду; два гарматні стріли… гук «Слава!»… і Запорожці за кілька хвилин уже внизу й господарюють у Кинашеві. Я вискочив на горбок і побачив як на долоні цілу місцевість. На непосідланих конях метушилися по селу червоноармійці.
Безладні стріли й галас поміж ними покривалися громовим «Слава!». Кинашів узято. Запорожці б’ють ворога; чимало ловлять ворожих коней, сідають на них і, простуючи на захід, усе змітають на своєму шляху. Тим часом почулася безладна стрілянина в Тульчині. Ворог, почувши стрілянину й галас у Кинашеві, не міг ставити правильного опору, але все ж зустрів Чорних на вузьких вулицях містечка кулями. Різко зазвучали гармати Алмазівців. Чорні вибили большевиків із Тульчина, женуть їх, переслідують у місті й поза містом.
Коли я під’їхав до цвинтаря, де стояли отаман Гулий, полковник Литвиненко і Алмазов, — у Тульчині вже панувала тиша, а за ним маячили поодинокі постаті Чорних Запорожців. Кінні Запорожці й повстанці Нестеренка теж виконали добре своє завдання. Приємно вступати до міста, яке тільки що захоплено з боєм, але в Тульчин — було особливо приємно, бо містечко абсолютно боєм не ушкоджено. Назустріч нам вели полонених; зустрічалися поранені Чорні Запорожці, які із запалом оповідали про свою завзяту атаку”.
(З книги мемуарів «Чорні Запорожці» за редакцією та упорядкуванням Романа Коваля).
Нагадаємо, у 2019 році відбулися урочистості з нагоди 100-річчя переможного Вапнярсього бою між українськими військами та більшовиками. У містечку встановили пам’ятну дошку учасникам битви та презентували інтерактивну стелу.
Довідка:
Михайло Крат (6 серпня 1892 — 8 серпня 1979, Детройт, США) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Учасник Першої світової війни, полковник Російської імператорської армії. У добу Директорії УНР — старшина Армії УНР, з серпня 1919 року — командир 8-го Чорноморського полку 3-ї Залізної стрілецької дивізії.
