Вінницька Феміда знову продемонструвала, що для «своїх» закон не обов’язковий. Апеляційний суд замість реального покарання фактично «помилував» колишню заступницю керівника апарату Козятинського міськрайонного суду Олену Шморгун, засуджену за хабарництво.

Її історія почалася у квітні 2021-го. Посадовиця використала службове становище для схеми особистого збагачення. У поле її інтересу потрапив місцевий житель Максим Шульга, якого спіймали за кермом напідпитку. Замість того, щоб справу розглянув суд за законом, Шморгун запропонувала «вирішення питання» за 2000 доларів США. За ці гроші вона обіцяла «загубити» протокол і фактично «очистити» водія від відповідальності.

Правоохоронці задокументували злочин. Слідство і перша інстанція поставили все на свої місця — суд визнав Шморгун винною, призначивши п’ять років ув’язнення. Здавалося б, логічна й справедлива крапка в історії. Але у справу втрутився фактор «суддівського братства».

Апеляція не лише підтвердила вирок, але й зробила його символічним: п’ятирічне позбавлення волі перетворили на умовний рік іспитового строку. Тобто — замість реальної тюрми корупціонерка спокійно гуляє на волі.

Цей «театральний спектакль» — ще одне підтвердження того, що в Україні судова система й досі вибудувана за принципом кругової поруки. Для простих людей – тюрма, для своїх – максимум умовний термін.

Чи здатна така «Феміда» відновлювати справедливість і карати винних? Чи знову суспільство стане свідком того, як корупція й безкарність убивають довіру до держави?