Якось непомітно промайнула дата 24 жовтня… А саме 32 роки тому, 24 жовтня 1991 року, тодішня влада кинула Україну в сьогоднішнє горнило жорстокої війни! В інтересах росії і на догоду нашим теперішнім союзникам, що так були схвильовані ,,неконтрольованим” розповсюдженням ядерної зброї! Так опікувались, що переклали цей ,,контроль” на кремлівських вурдалак… разом із 1270-ма ядерними боєголовками для всіх видів стртегічних міжконтинентальних балістичних ракет шахтного і мобільного базування та понад 3000 (за іншими оцінками 4200) тактичнх ядерних бомб, снарядів, інших пристроїв, що терміново були вивезені з території України до москолотських арсеналів!!!
Саме 24 жовтня 1991 року Верховна Рада проголосувала Постанову «Про без’ядерний статус України», за якою був визначений курс на позбавлення третього за потужністю ядерного потенціалу у світі! Саме тоді ключ від ,,ящика Пандори” був легковажно і недалекоглядно (чи навмисне) переданий недоукраїнськими політиками до кривавих рук наших споконвічних ворогів.
До 7 травня 1992 року з України поспіхом вивезли до росії всю тактичну ядерну зброю… ту зброю, що могла бути стримуючим фактором для будь-яких агресій з будь-якого боку…
В той же час суспільству брутально навязували різні ,,страшилки” про неможливість, ,,небезпеку” і дороговизну збереження та обслуговування необхідної для стримування ворогів кількості ядерних боєзарядів. Про те, що ,,коди” для застосування знаходяться не в Україні (ІТшники і хакери дружньо сміються)… Інші нісенітниці вже і не згадую.
Пізніше, 5 грудня 1994року, кучмою і єльциним, за участі Клінтона і Мейджора, був підписаний нікчемний документ під назвою ,,Будапештський меморандум”. Папірець без жодних грунтовних договірних гарантій, що і досі ніким з числа підписантів та країн-,,гарантів” не ратифікований.
2 червня 1996 року, після того, коли було вивезено останню боєголовку, Україна офіційно втратила свій ядерний статус.
Далі події розвивались ще драматичніше… Підрив шахт стаціонарних МБР, розпилювання самих ракет і довгобазових тягачів для мобільних комплексів. Знищення (під шумок) таких сьогодні необхідних оперативно-тактичних ракетних комплексів з дальністю дії 300 і більше кілометрів… Але найбільше мені запам’яталося, неначе лезом по серцю полоснули, коли нещадно різали і рубали гільйотинами практично нові літаки-бомбардувальники… Під веселе гелготання спільної тоді команди іноземних та кремлівських ,,контролерів”… А у наших льотчиків і техніків, офіцерів і генералів, в очах бриніли сльози безсилля та розпачу… Добре пам’ятаю! Таке не забувається!!! Вже тоді ми відчували сумні неминучі наслідки і розуміли куди ведуть роззброєну, сплюндровану, беззахисну Україну!!!
Різанням та рубанням українських літаків чорна справа не обмежилась. Кремлівський виродок, що був тоді прем’єр-міністром ерефії, вже готувався до захоплення України. Якось, під час футбольного матчу, майбутній нерукопожатний путлєр ,,перетер” справи з тодішнім прем’єром України пустовойтенком і так була реалізована злочинна схема передачі наших літаків-бомбадувальників за придумані ,,газові борги”. (Хто їх ,,наробив” до цих пір невідомо, як і невідомо куди пішли отримані кошти).
8 жовтня 1999 року пустовойтенко (так, саме він, і ніхто інший…!!!) та путін підписали угоду – на нікчемну, як і ,,будапештський папірець”, суму в 275 мільйонів доларів. Відповідно до неї Україна передала росії вісім бомбардувальників Ту-160 та три Ту-95МС, що є носіями крилатих ракет. У вигляді ,,призового навантаження” кремль додатково отримав 575 ракет типу Х-55 і Х-555. Це ті, колись українські, бомбардувальники, що з початку широкомасштабної рашистської агресії повертають смертоносним вантажем колись українські крилаті ракети з бойовим радіусом дії в 2500 кілометрів… Не заходячи в повітряний простір України, а значить поза зоною досяжності наших винищувачів і засобів ППО. Тобто, фактично безкарно вбивають, руйнують, нищать…!
До речі, питання куди поділися близько 1000 наших аеробалістичних крилатих ракет Х-22, носіями котрих були (теж розпиляні) українські бомбардувальники Ту-22М3 залишається відкритим… до певного часу…!!! Як і питання де наші дуже необхідні сьогодні засоби протиповітряної оборони!??? А саме: ,,Кольчуги” та інші системи відстеження повітряного простору; ЗРК далекого, середнього і ближнього радіусу дії; переносні ЗРК, котрими були забиті склади озброєння кожної військової частини; самохідні зенітні установки ,,Шилка”, ракетно-гарматні комплекси ,,Тунгуска”….і ще дуже багато чого!? Куди все пропало…!??? Хто свідомо руйнував систему оборони України…!???
Свого часу, нас українських офіцерів, котрі намагалися зупинити руйнівні процеси в Збройних силах України, вважали ,,ястребами” або і навіженими. Нас не чули! Не хотіли чути..!!! Нам тупо нав’язували інших вірогідних противників (звісно західних), тільки не росію! Нас не чули і тоді, коли вже у ,,великій політиці” доводили необхідність збільшення бюджетних коштів на забезпечення обороноздатності Збройнх Сил, на нові розробки озброєння і технології. При цьому в дискусіях з реальними аргументами часто від окремих ,,колег” можна було почути:,,Какая война с россией, вы что, совсем…, вам военным лишь бы с кем-то повоевать. А я непомерные налоги на армию плачу…”. Нагадаю, бюджет на забезпечення ЗСУ у 2007-2012 роках часто був меншим, ніж бюджет для МВС! А війна вже дихала в спину…!!!
ВІЙНА, ЯКОЇ НЕ МАЛО Б БУТИ!!!
– Якби 24 жовтня 1991 року Верховна Рада не підтримала Постанову про без’ядерний статус України!
– Якби у листопаді 1994 року більшість Верховної Ради не підтримала Постанову ,,Про приєднання до Договору про нерозповсюдженння ядерної зброї” без попередньо укладеного міжнародного Договору про гарантії безпеки і недоторканності України! (лише 28 Народних депутатів проголосували проти).
– Якби кучма не підписав юридично-нікчемний документ, ,,Будапештський меморандум”, а наполягав би на підписанні міжнародно-правового Акту (Пакту, Договору) з чітко прописаними гарантіями безпеки!
– Якби кучма разом з пустовойтенком не роззброювали Україну і не озброювали рашистів!
– Якби Ющенко виконав свою обіцянку – ,,Бандитам тюрми”!
– Якби… тут янукович сидів би в тюрмі і не було б таких тяжких наслідків. Наступне ,,якби” в цьому ж пункті. Чому не в тюрмі ті, хто готував і голосував за зрадницькі харківські угоди!???
– Якби були притягнуті до відповідальності всі бариги з ,,Укрспецекспорту” і ,,Укроборонпрому”. Всі ті, хто наживався на оборудках з так званими ,,надлишками” військового майна і озброєння!
– Якби належним чином готувалися до великої війни, а не поширювали в народі пацифістські заяви…!!!
,,Якби…” ще дуже багато! Як і питань, що залишились без відповідей…
Юрій Прокопчук, полковник, військовий штурман
