Угорський письменник Ласло Краснагоркаї став цьогоріч лауреатом Нобелівської премії з літератури. На початку зими в Україні вийде його другий роман “Меланхолія опору”. Переклад здійснив Олександр Вешелені з Вінниці.
Про це повідомляє Суспільне Культура.
Олександр Вешелені народився у Мукачево Закарпатської області. Чоловік має змішані українсько-угорські корені. З дитинства спілкується угорською з родичами, тому знає її органічно. Навчався у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Після закінчення у 2010 році вступив на аспірантуру, а в 2013-2018 роках працював на посаді асистента кафедри української літератури університету. З 2019 по 2025 рік очолюв департамент маркетингу та туризму Вінницької міської ради, організатор літературних фестивалів та подій у місті. Згодом приєднався до Державного агентства розвитку туризму України.
“Перемовини з видавництвом “Комора” розпочалися влітку 2023 року. Вони мали купити права, а я дав згоду на проєкт. Перекладати почав у лютому 2024-го — й очікувалося, що мав зробити це за рік. Але це було практично нереально: переклад не є моєю основною зайнятістю, тож я міг працювати над книгою тільки на вихідних чи вечорами, в позаробочий час. Завершив роботу я тільки влітку 2025-го. Хтось думає, що ми переклали “Меланхолію опору” під Нобелівську премію — але ні, це неможливо. Книжка в будь-якому випадку мала вийти цієї осені”, – говорить Вешелені.
Перекладати другий роман автора “Меланхолію опору”, а не дебютну книгу “Сатанинське танго” обрало саме видавництво.
“Колись Оксана Забужко сказала, що “Меланхолія опору” — її улюблений роман Ласло Краснагоркаї. А у 2019-му, на фестивалі “Острів Європа” у Вінниці, я пообіцяв їй перекласти Краснагоркаї — тож не міг не дотриматися цього слова хоча б один раз”, – розповідає перекладач. – “Я не рекомендую читати Краснагоркаї тим, хто не любить Кафку (сміється). А взагалі для читання “Меланхолії опору” треба вибрати слушну ситуацію. Це явно не книжка для метро — її не вийде проковтнути за раз чи прочитати по діагоналі. Це проза, яку треба щонайменше подумки проговорювати. “Меланхолію опору” варто читати тому, хто не боїться викликів й емоційної сугестії тексту. І, як мінімум, зацікавлений угорським контекстом: хоче зрозуміти, як мислять наші сусіди, чому в них така історія, як вони пережили соціалізм, які їхні історії можуть бути універсальними”.
Це не перша перекладацька робота Олександра Вешелені. У 2022 році видавництво “Знання” випустило роман угорського вченого і письменника Антала Серба “Подорожній і місячне сяйво”.
