Вона була донькою імператора Романа ІІ і сестрою могутнього Василія ІІ Болгаробійця. Анну називали «багрянородною» — тобто народженою в пурпуровій імператорській палаті. Для Візантії це означало найвищу можливу гідність: дитину, що з’явилася на світ уже тоді, коли її батько був імператором.
До неї сваталися найвпливовіші правителі Європи — імператори Священної Римської імперії Оттон ІІ та Оттон ІІІ, болгарський цар Самуїл, французький король Роберт ІІ. Але всім їм у Константинополі відмовили.
І все ж ця принцеса не стала імператрицею Заходу.
Її доля повела її далеко на північ — до Києва.
У 989 році князь Володимир Святославич здобув головне візантійське місто Криму — Корсунь. Імператор Василій ІІ змушений був виконати свою обіцянку: віддати сестру за київського князя. Але була умова — Володимир мав прийняти християнство.
Так князь охрестився.
А разом з Анною до Києва прийшла нова віра, нова культура і нова епоха.
З її іменем літописна традиція пов’язує розвиток освіти, книжності та храмового будівництва на Русі. Саме в цей час у Києві починають зводити величні кам’яні храми і формується нова християнська держава.
Є кілька цікавих фактів про Анну, які знають не всі.
▪ Вона народилася за два дні до смерті свого батька-імператора, і вже немовлям опинилася у вирі боротьби за владу у Візантії.
▪ Для візантійців шлюб принцеси такого рівня з іноземним правителем був майже нечуваним — тому союз з Володимиром став винятковою політичною подією.
▪ Імовірно, саме Анна привезла до Києва грецьких священників, книжників і майстрів, які допомогли створити перші центри освіти та церковної культури Русі.
Візантійська принцеса прожила решту життя в Києві й була похована у Десятинній церкві — першому кам’яному храмі Русі.
Так донька імператора Східної Римської імперії стала княгинею Київської Русі — і тихо вписала своє ім’я в одну з найважливіших сторінок нашої історії.
#fblifestyle #fblifestylechallenge
