По обіді 6 (16) червня 1578 р., у вівторок, за рішенням польського сейму та наказом польського короля на Площі Ринок, у серці Львова було страчено кошового отамана, колишнього молдавського господаря Івана Підкову.
Перед тим 13.12.1577 – гетьмана Івана Підкову проголошено господарем Молдовського князівства. Козаки Чапа, Бурла і Стефан стали маршалком, гетьманом і писарем.
На Запорожжі Іван Підкова з’явився після 1550 року, привівши з собою на Січ цілий козацький полк – «людей правдиво отборних». Підкова був високоосвіченою людиною, мав небачений зріст – 229 см., володів рідкісною фізичною силою, руками розгинав підкови, звідки і походить його козацьке прізвище.
«Був настільки сильним, що не тільки ламав підкови, но і талери, коли віткнув талер в дерев’яну стіну, то його треба було вирубати. Взявшись за заднєє колесо, він зупиняв воза, запряженого шістьми кіньми. Дишло ломав об коліно. Взявши зубами діжку з медом, перекидував її через голову. Взявши в руки воловий ріг, пробив ним ворота».
Від 1567-го під проводом козацького отамана Самійла Кішки (1530-1620) подальші шість років молодий полковник брав участь у морських походах.
Здобувши слави як успішний воїн, Іван Підкова став отаманом (сотником), присяжним братом майбутнього гетьмана Якова Шаха.
Відколи у 1573 р. в одному з морських походів українська ескадра зазнала поразки від османського флоту, а сам С.Кішка потрапив до полону, полковник самостійно водив козацькі флотилії і палив передмістя татарських приморських поселень. Очолювані Іваном Підковою козацькі загони завдали нищівних поразок військам Кримського ханату під Кара-Керменом (Очаковом), Кафою (Феодосією), Гьозловом (Євпаторією).
у 1576 р. у битві при фортеці Іслам-Кермен (Каховка) загинув, підірвавшись на пороховій міні, перший офіційний гетьман Війська Запорозького (1575-1576) князь Богдан Ружинський (Bohdan Różyński; ?-1576), полковник уже мав репутацію вправного козацького очільника. Тому лише-но виникло питання про обрання нового гетьмана, козацька Рада загула: “Підкова!” Йому й віддали булаву як символ влади, корогву з білим орлом (шовкову, амарантову – зі срібним орлом), бунчук – як символ перемоги козацького війська над невірними, та печатку з гербом, де був лицар з мушкетом у козацькій шапці зі звішеним шликом.
Історія та памʼятки Прикарпаття
