Відійшов у вічність справжній професіонал ветеринарної справи, людина, для якої робота була місією життя, Степан Храполович.

Серце Степана Васильовича зупинилось 3 грудня. З глибоким сумом сьогодні його згадують рідні та близькі, колеги та учні, односельчани та всі, хто знав його за життя.

Степан Васильович народився 1 жовтня 1937 року в селі Жван Вінницької області.

Після закінчення Жванської середньої школи вступив до Вінницького торговельного технікуму. З 1955 по 1958 роки проходив службу в армії.

У 1961 році розпочав навчання в Кам’янець-Подільському ветеринарному технікумі та відтоді присвятив своє життя ветеринарній справі.

Степан Васильович працював за фахом понад 25 років на державній службі у Галайківцях, Надністрянському та Жвані. Після чого тривалий час працював ветеринаром у місцевих колгоспах.

Ветеринарна справа була для нього місією життя.

Лікувати тих, хто не може розповісти про свій біль, складно. Для цього потрібні не лише знання, а й особливий дар уважності та великого серця, який Степан Васильович мав сповна.

Степан Васильович – це людина великої відповідальності, доброти й совісті. Його поважали за професіоналізм і цінували за людяність. До нього зверталися в будь-яку пору дня і ночі — і знали, що він ніколи не підведе. Його праця та ставлення до людей стали прикладом справжнього служіння професії.

Такі люди — це фундамент не лише родини, а й усієї громади.

Тепло відгукується про свого першого наставника по ветеринарній справі директор Подільського зоопарку Євгеній Ткачик.

– Я знаю Степана Васильовича понад 50 років. Ми з ним з одного села. Це він закохав мене у ветеринарну справу та ділився зі мною своїм безцінним досвідом, за що я йому щиро вдячний. Вічна памʼять Степану Васильовичу.