Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився в пам’яті поколінь.
Вічна пам’ять та слава Героям Хмельниччини!
Поділіться цим дописом, щоб більше людей згадали імена наших захисників.
Геннадій Бринюк
Кам’янець-Подільська громада провела в останню путь молодшого сержанта Геннадія Бринюка.
Герой 1976 року народження. Він помер 20 березня 2026 року внаслідок хвороби.
Геннадію було 50 років.
Віктор Оніщук
Славутська громада втратила молодшого сержанта Віктора Оніщука, 1975 року народження. Захисник загинув у бою за Україну.
Василь Терентюк
Ганнопільська громада повідомила про підтвердження загибелі молодшого сержанта Василя Терентюка.
Захисник 1987 року народження. Довгий час Василь вважався зниклим безвісти.
Герой поліг 19 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Серебрянка Донецької області.
Володимир Сокорій
Ганнопільська громада повідомила про загибель молодшого сержанта Володимира Сокорія, 1976 року народження. Він вважався зниклим безвісти із 24 квітня 2024 року.
Військовий загинув того ж дня під час бою поблизу населеного пункту Семенівка Покровського району Донецької області.
Валерій Мельничук
У Хмельницькому в останню земну дорогу провели сержанта Валерія Мельничука.
Валерій у мирному житті працював будівельником. У 2019 році вирішив змінити професію та прийшов на курси водіїв тролейбуса. Після навчання працював у ХКП «Електротранс».
У березні минулого року чоловіка мобілізували. Він служив у складі 12-ї бригади Національної гвардії України «Азов».
23 березня 2026 року сержант із позивним «Змій» загинув на Краматорському напрямку.
Йому було 49 років.
Анатолій Громський
Волочиська міська рада повідомила про передчасну смерть військовослужбовця Анатолія Громського. Захисник помер під час перебування у відпустці після служби.
Сергій Загрубський
У Ленковецькій громаді повідомили, що 26 березня 2026 року помер від отриманих поранень сержант Сергій Загрубський, житель села Вишневе.
Військовий зазнав поранень унаслідок авіаудару поблизу населеного пункту Новоолександрівка Запорізької області.
Юрій Крижановський
Новодунаєвецька громада повідомила, що підтвердилася загибель жителя села Міцівці Юрія Крижановського.
Воїн загинув 15 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Богоявленка Волноваського району Донецької області.
З того часу військовослужбовець вважався зниклим безвісти.
Йому був 51 рік.
Роман Панасюк
Антонінська громада повідомила про загибель жителя села Гриценки Романа Панасюка.
Солдат загинув 26 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білицьке Покровського району Донецької області.
Микола Бойченюк
У Меджибізькій громаді підтвердили загибель захисника України Миколи Бойченюка, родом із села Шрубків.
Військовий 1990 року народження.
Вважався зниклим безвісти, однак підтвердилося найболючіше.
Військовий загинув ще 18 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.
Сергій Нарихнюк
У Старокостянтинівській громаді повідомили про загибель солдата Сергія Нарихнюка.
Сергій народився 21 лютого 1969 року.
Військовий загинув 4 липня 2024 року поблизу населеного пункту Євгенівка Покровського району Донецької області.
Дмитро Дікарев
У Хмельницькому провели в останню земну дорогу Дмитра Дікарева.
Дмитро добровільно став на захист України у 2023 році. До цього працював у військкоматі. Рішення піти на фронт він ухвалив сам.
Захисник служив у 33-й окремій механізованій бригаді. Зв’язок із бійцем обірвався 23 листопада 2023 року. Тривалий час він вважався безвісти зниклим. Згодом підтвердилося, що саме того дня військовий загинув під час виконання бойового завдання.
Дмитру Дікареву назавжди 41 рік.
Олександр Дмитришин
Волочиська громада переживає втрату Олександра Дмитришина.
Олександр, 1998 року народження, був жителем села Щаснівка.
Загинув під час виконання військового обов’язку 23 січня 2026 року.
Йому навіки 28…
Богдан Кіндрат
Сумна звістка про втрату Богдана Кіндрата надійшла з Новоушиччини.
Богдан Кіндрат, 1987 року народження – уродженець села Струга.
Захисник був мобілізований у лютому 2023 року, воював на Донеччині, служив навідником-оператором БМП-2. За хоробрість був відзначений бойовими нагородами.
25 березня 2026 року серце воїна зупинилося.
Василь Король
Болюча звістка надійшла зі Старосинявщини. Загинув молодший сержант Василь Король із села Ілятка.
Воїн вважався безвісти зниклим із 13 жовтня 2024 року. Згодом підтвердилося, що Герой загинув під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Цукурине Покровського району Донецької області. Захисник був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
Олександр Кузмінський
Пішов із життя колишній військовослужбовець, штаб-сержант Олександр Кузмінський, 1978 року народження, житель Шепетівської громади.
Максим Шпадирєв
Із Героєм Максимом Шпадирєвим попрощалися у Хмельницькому.
Максим 1989 року народження.
До війська він потрапив у 2024 році. Служив у складі 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади.
Довгий час вважався зниклим безвісти. Він загинув 8 січня 2025 року. Життя воїна обірвалось поблизу Курахового Покровського району Донецької області.
Максиму було 35 років.
Олександр Коляденко
У Хмельницькому попрощалися з Олександром Коляденком, 1991 року народження.
Чоловіка мобілізували два роки тому. Він служив у лавах 150-ї окремої механізованої бригади.
Захисник загинув 20 березня 2026 року на Покровському напрямку.
У полеглого захисника залишилися батьки, дружина та син.
Йому було 34 роки.
Дмитро Гапуржанов
Трагічна звістка надійшла до Нетішина: загинув Дмитро Гапуржанов.
Він був молодшим сержантом, служив заступником командира бойової машини — навідником-оператором механізованого відділення.
Понад шість місяців про нього не було звісток. Згодом стало відомо про загибель захисника. Військовий поліг 6 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області.
Дмитру навіки 32 роки.
Олександр Криворчук
Старокостянтинівська громада втратила воїна Олександра Криворчука.
Військовий народився 25 квітня 1983 року. Загинув 3 серпня 2025 року. Це сталось під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Предтечине Краматорського району Донецької області.
Герою було 42 роки.
Денис Лебедєв
Шепетівка попрощалася із молодшим сержантом Денисом Лебедєвим.
Він народився 27 квітня 1996 року у Шепетівці. Навчався у Шепетівському бухгалтерському технікумі, де здобував спеціальність «Фінанси». Згодом отримав ступінь бакалавра у Подільському державному аграрно-технічному університеті.
У 2016–2017 роках проходив строкову службу в Національній гвардії України. Після служби працював у рідному місті та за кордоном.
З початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. Спочатку служив у місцевій самообороні, згодом — у 61-й окремій механізованій бригаді. Виконував бойові завдання на Сумщині, Донеччині та Харківщині. Із квітня 2025 року приєднався до 108-го батальйону «Вовки Да Вінчі» як водій-електрик артилерійської батареї.
Останній раз Денис розмовляв із рідними 24 лютого 2026 року. Після цього зв’язок обірвався і військовий вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що того дня він загинув на Дніпропетровщині внаслідок удару ворожого FPV-дрона.
У захисника залишилися дружина та двоє синів.
Максим Жуковський
Житель Ізяславської громади Максим Жуковський був сержантом, інспектором прикордонної служби І категорії — оператором безпілотних авіаційних комплексів. Він проходив службу у складі одного з підрозділів Державної прикордонної служби України. Виконував бойові завдання на передовій.
Понад місяць вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що захисник загинув 17 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині.
Максиму Жуковському було 40 років.
Валентин Каржавов
Валентин Каржавов був жителем села Голенищеве Летичівської громади.
Валентин народився 9 травня 1979 року. Із листопада 1999 року працював у Голенищівському ліцеї імені А.Д. Локазюка. Обіймав посади сторожа, кочегара та господарського робітника.
Восени 2022 року чоловік став до лав Збройних сил України. Воював на Донецькому та Запорізькому напрямках. За службу був відзначений командуванням і нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За незламність».
Він загинув 20 березня 2026 року на передовій у Запорізькій області.
Захиснику було 46 років.
Сергій Теницький
Волочиська громада понесла втрату: загинув молодший сержант Сергій Теницький.
Він народився у 1996 році.
Військовий став на захист України та виконував бойові завдання на передовій. Служив у складі підрозділу Збройних сил України.
20 березня 2026 року у бою на Донецькому напрямку Сергій загинув.
Анатолій Агапієв
Загинув старший солдат Анатолій Агапієв із Кам’янця-Подільського.
Його життя обірвалося 16 березня 2026 року.
Орест Бабик
Стало відомо про загибель Ореста Бабика, молодого військового з Волочиської громади.
Орест народився у 2003 році. Був жителем села Гречана.
Під час виконання військового обов’язку 19 березня 2026 року загинув від отриманих травм.
Захиснику було 23 роки.
Валерій Кобялко
У селі Косиківці Новоушицької тергромади віддали шану Валерію Віталійовичу Кобялку.
Він народився 2 серпня 1971 року, усе життя прожив у рідному краї, працював у будівельній бригаді та колгоспному млині. З початком повномасштабної війни став на захист України. Служив у складі 3-ї окремої танкової бригади, брав участь у боях за звільнення Харківщини.
Помер сержант Валерій Кобялко 21 березня 2026 року під час проходження військової служби на Харківщині.
Артем Ніколаєв
У Нетішині прощались із командиром протитанкового підрозділу Артемом Ніколаєвим.
Артем народився і виріс у Нетішині. Працював у торговому центрі «ОТС», магазині «Дубок», а перед мобілізацією – на пилорамі в садибній забудові міста.
Він був призваний на військову службу в серпні 2024 року. Служив командиром відділення протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки.
Свій бойовий шлях розпочав на Курщині (рф), де у травні 2025 року отримав поранення. Після лікування повернувся до побратимів і продовжив боротьбу. Захищав Україну на Сумщині та Донеччині.
19 березня 2026 року він загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області.
Артему було 35 років.
Михайло Тернопольський
У Ярмолинецькій громаді провели в останню дорогу захисника Михайла Тернопольського.
Михайло народився 3 квітня 1972 року в селі Савинці, що на Ярмолинеччині. Закінчив ПТУ №7 та отримав спеціальність електрика з четвертим кваліфікаційним розрядом.
Працював у селі Косогірка — в колгоспі та місцевій школі, а також у санаторії «Куява» в Соснівці.
До лав Збройних сил України Михайло Тернопольський став 5 березня 2022 року — пішов добровольцем із перших днів повномасштабної війни.
Сержант Михайло Тернопольський загинув 17 березня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Озерне Краматорського району на Донеччині.
Йому назавжди 53 роки…
Валерій Шарафін
Стало відомо про загибель військовослужбовця зі Старої Синяви Валерія Шарафіна.
Валерій народився 23 грудня 1988 року в селищі Стара Синява на Хмельниччині.
18 липня 2024 року був мобілізований на військову службу у Збройних силах України. Військовослужбовець служив на Сумському напрямку, потім у Курській області.
Солдат загинув 9 січня 2025 року в районі населеного пункту Дар’їно Курської області під час стрілецького бою. Відтоді він вважався безвісти зниклим. У березні 2026 року родині повідомили про ідентифікацію тіла та підтвердження загибелі захисника.
Віктор Садовський
У Хмельницькому провели в останню земну дорогу військового Віктора Садовського.
Віктор став на захист України влітку 2025 року. Служив у складі 33-ї окремої механізованої бригади.
15 березня 2026 року боєць загинув під час ворожого штурму на Харківщині.
Йому було 49 років.
Висловлюємо щирі співчуття родинам, друзям і побратимам полеглих. Жодні слова не вгамують біль втрати, але наш обов’язок — пам’ятати кожного, хто віддав найцінніше за наш спокій.
Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився у пам’яті поколінь.
Вічна пам’ять та слава Героям Хмельниччини!
Низький уклін… Поділіться цим дописом, щоб якомога більше людей згадали імена наших оборонців.
