У минулому номері був опублікований матеріал «Керченський міст росіяни будували із вінницького граніту? Чи на потужне підприємство хтось поклав око?» Він викликав неабияке обговорення серед наших читачів як на сайті газети, так і в соцмережах.

Днями до редакції завітав директор підприємства «Гніванський кар’єр» Віктор Берещук та прокоментував дану ситуацію. Подробиці справді шокують…

– Я знав, що знову буде наїзд на підприємство. Мене про це попереджали. Раніше на ці нісенітниці не зважав, але зараз це стало систематикою, і на цьому заробляють кошти і влаштовують для підприємства безліч неприємностей. Цього разу мовчати не будемо.

Почну з того, що депутат обласної ради Григорій Зозуля відправив листи вже до всіх можливих інстанцій зі скаргою на нас. Підприємство перевіряли, про що підтверджують відповідні акти. Вони, мабуть, думають, що десь я повинен проколотись. Але я вже 21 рік директор, чесно виграв вибори серед трьох кандидатів. Навчився працювати чисто та прозоро, бо так мене виховали батьки — прості люди із села на Шаргородщині. Усі підприємства, які я брав чи викупляв, досі у робочому стані. У мене немає ніякої лівої фірми, працюємо законно — є всі дозволи та ліцензії, я сплачую податки, дбаю про свій колектив та соціальний захист. Інформація про те, що в мене не оформлені 300 працівників — повна маячня.

Коли в Україні була ще Помаранчева революція, я допомагав матеріально. У 2014 році, коли почались бойові дії на Сході, ми не були осторонь. Було закуплене військове спорядження для хлопців – працівників кар’єру, котрі йшли в АТО. Неодноразово я надавав матеріальну допомогу військовим медикам служби «Госпітальєри». За це був нагороджений відзнаками. Крім того, за свої кошти побудував 5 церков. Тож у цьому житті щось таки для людей зробив!

– У відеосюжеті йдеться про те, що Ви продавали продукцію агресору через компанії в Молдові.

– Згідно з додатком № 7 до Договору про Євразійський економічний союз та постанов Російської Федерації, починаючи з 2015 року, імпорт щебеню гравію, відсіву дроблення здійснюється на підставі ліцензії Мінпромторгу РФ. До Євразійського економічного союзу входять Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизстан, і лише з 14 травня 2018 року до них приєдналась держава-спостерігач Молдова. З цього виходить, що підприємство «Гніванського гранітного кар’єру» не має ліцензії на імпорт на територію Російської Федерації своєї продукції. А що стосується держави Молдова, то на сьогодні нашими клієнтами є Державне підприємство «Железная дорога Молдовы», яке використовує продукцію для ремонту залізничного полотна, та ряд інших імпортерів, що займаються ремонтом та будівництвом автомобільних доріг у Молдові. У нас є від усіх партнерів, з якими ми працюємо на території Молдови, листи, завірені печаткою. Тож ще раз кажу — наша продукція була розвантажена у цій країні і використовувалась для будівництва її доріг…

– А як щодо звинувачень у постачанні щебеню для побудови Керченського моста?

– Молдова ніде не межує з Росією. Уявіть: вагони зі щебенем маршрутом відправляються залізницею у Молдову, там — до станції Кучурган, з Кучургана — у Джурджулешти — порт. У порту чекають своєї черги, потім їх перевантажать на водний транспорт, аж потім через Прут та Дунай до Чорного моря і прямісінько в Керч. При такому транспортуванні вартість щебеню перетвориться на вартість золота. А ви його ще попробуйте вигрузіть з танкера!

– Правда, що знайомі та ведете бізнес із російським олігархом, екс-депутатом Держдуми РФ Олександром Бабаковим і маєте апартаменти в окупованому Криму?

– (Сміється). Не знав і знати не знаю. І взагалі навіть у новинах про такого не чув. Так, маю однокімнатну квартиру в Алушті, куплену при Україні, і вона чекає Україну. Тож розумієте, що який там може бути готель. У Феодосії до війни ми взялись будувати базу відпочинку для наших людей, але не встигли…

– На вашу думку, хто поклав око на «Гніванський кар’єр»?

– Бойові загони молодиків приїжджають на наше підприємство з Вінниці! Тобто, ноги ведуть до міської ради. Дані ділки були помічені на скандальних заходах, їх постійно бачать на сесіях Гніванської міської ради, вони обливали зеленкою мого сина, який там депутат. І це вони навесні стрілялись на місцевій заправці. Щоправда, справу вже перекваліфікували на хуліганство, а потім закрили…

Зі свого боку ми готові до будь-яких дій з боку опонентів. Навіть до силового захвату. Воювати з ними будемо, виливати бруд — ні. Знаєте, у важкі 90-ті роки колектив не тільки зумів зберегти кар’єр від занепаду та наростити виробничі потужності, але й відкрити цехи по виробництву електродів, тротуарної плитки, пам’ятників та гранітної плитки, пластикових вікон, а також займатись будівництвом та інше. Ви знайдіть ще підприємство, яке б так стабільно та успішно працювало. Звісно, через це воно стало ласим шматком… Дане відео абсолютно не має ніякого документального підтвердження, а лише змонтоване на вигадках зацікавлених осіб, щоб скомпрометувати діяльність підприємства з корисливих мотивів. І що ви з кар’єром будете робити, «шановні» рейдери? Поріжете, як інші колись потужні підприємства?

Віталіна Володимирова