Не санкції. Не протести. Не змова.
А спокійна, холодна промова в Давосі.

Карні зробив для Трампа найболючіше з можливого:
він показав світ, у якому Трамп не потрібен.

Без імен. Без нападів. Без полеміки.
Просто розмова про майбутнє — інституції, відповідальність, правила, економіку війни й миру — так, ніби США і Трампа в цій кімнаті вже немає.

І раптом з’ясувалося, що:

Давос може жити без «deal maker’а»

Європа може говорити без Вашингтона

світ може планувати майбутнє без шоу і без піііс дііилів

Для нарцисичної моделі влади це гірше за критику.
Це — викреслення з наративу.

Тому Трамп і “не долетів”.
Бо коли ти не в центрі сцени — сцена стає нецікавою.

Ось чому ця промова справді болюча.

UPD:
Трамп долетів в Давос фізично, але після Карні він повернувся вже не як архітектор майбутнього, а як коментатор власного шоу — з Віткоффом у ролі кур’єра ілюзій.
Михайло Притула