Коли в моїй хаті з’явився телевізор, я забув, як читати книгу.
Коли машина зупинилася перед дверима, я забув, як ходити.
Коли я взяв у руки мобільний телефон, то забув, як писати листи.
Коли з’явився комп’ютер, то я забув, як читати.
Коли ввімкнувся кондиціонер, я перестав шукати тінь і легкий вітерець під деревом.
Живучи в місті, я забув запах звичайної землі.
Працюючи з картами та банківськими рахунками, я забув справжню цінність грошей.
Зі штучними ароматами я забув запах свіжих квітів.
З фастфудом я забув про смак традиційних страв.
Вічно поспішаючи, я забув, як зупинитись.
А з появою WhatsApp я розучився по-справжньому розмовляти.
Коли ми вмираємо, наші гроші залишаються у банку. І все-таки за життя нам часто їх не вистачає. Жорстока іронія: після нашої смерті часто залишаються невитраченими значні суми.
Видатний китайський бізнесмен помер, залишивши своїй вдові 1,9 мільярда доларів.
Вона вийшла заміж за його водія.
Водій сказав: «Роками я думав, що працюю на свого начальника… а тепер розумію, що він працював на мене».
Реальність сувора: Краще жити довго, ніж володіти багатством.
Тому ми маємо берегти найдорожче для нас: наше здоров’я.
У дорогому телефоні 70% функцій не використовуються.
У розкішному автомобілі 70% функцій та гаджетів марні.
У розкішній віллі 70% простору пустує.
У наших шафах 70% одягу ніколи не носять. За все життя роботи 70% нашого доходу йдуть іншим.
Отже, давайте навчимося цінувати ці 30%, що залишилися:
- Проходьте огляди, навіть якщо почуваєтеся добре.
- Пийте воду, навіть якщо не відчуваєте спраги.
- Відпускайте ситуацію, навіть зіткнувшись із серйозними проблемами.
- Знайте, коли потрібно поступитися, навіть якщо ви маєте рацію.
- Залишайтеся скромними, навіть коли ви досягаєте успіху.
- Насолоджуйтесь тим, що у вас є, навіть якщо це небагато.
- Дбайте про своє тіло і розум, навіть якщо ви дуже зайняті.
- І найголовніше… знаходите час для тих, кого любите.
Передайте це повідомлення тим, хто важливий для вас.
Я щойно це зробив.
