У 26 років прийняв хрещення.
Після повернення додому вів подвижницьке життя: молився, вивчав Святе Письмо, писав духовні твори та служив батькам. Згодом був рукоположений у пресвітери, а пізніше в єпископи, хоча уникав високих посад і прагнув усамітнення.
У час панування аріанства був обраний архієпископом Константинополя. Не маючи храму, він облаштував домову церкву і ревно проповідував православну віру. За це зазнавав переслідувань, але його слово навертало тисячі людей до Церкви.
Святитель Григорій брав участь у ІІ Вселенському Соборі та активно боровся з єресями. Добровільно залишив кафедру і оселився в рідному Аріанзі, де в молитві й аскезі провів останні роки життя.
В Свято-Вознесенському чоловічому монастирі зберігається ікона з часткою святих мощей святителя Григорія Богослова.
